Доповнено 12 вересня кейсом про перешкоджання журналістам Укрінформу знімати наслідки російської атаки по базі відпочинку в селі Канівське Запорізької області.
У серпні експерти Інституту масової інформації зафіксували шість випадків порушення свободи слова в Україні. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
За серпень ІМІ зафіксував чотири злочини проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки пошкодження редакцій медіа та кіберзлочини.
Так, унаслідок комбінованої атаки Росії на Київ у ніч на 28 серпня пошкоджень зазнали офіси “Української правди” та Радіо Свобода, а на Дніпропетровщині російський дрон влучив у редакційний кабінет газети “Межівський меридіан”. Проте у всіх цих випадках обійшлося без постраждалих.
Однієї з найпотужніших хакерських DDoS-атак зазнав сайт “Детектора медіа”, через що працював з перебоями. Головна редакторка “Детектора медіа” Гала Скляревська вважає, що їх атакують росіяни, оскільки медіа розвінчує російську пропаганду.
Водночас ІМІ зафіксував два випадки порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадок політичного тиску з боку народного депутата Олексія Гончаренка на блогерку Олену Мандзюк. Ініціювавши кримінальне провадження за висловлювання в соцмережах, депутат фактично використав інструмент державного примусу – правоохоронну систему – для впливу на особу з протилежними поглядами.
А також випадок перешкоджання запорізьким кореспондентам Укрінформу: фотокореспонденту Дмитру Смольєнку та журналістці Ользі Звонарьовій погрожував і перешкоджав знімати наслідки російської атаки по базі відпочинку в селі Канівське Запорізької області керівник Запорізького лісового господарства Григорій Чернета. За зазначеним фактом поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).
Крім того, ІМІ зафіксував переслідування Росією журналістки проєкту “Крим.Реалії” Олексіни Дорогань. 23 червня 2025 року підконтрольний Кремлю суд у Сімферополі заочно арештував її на два місяці, а в серпні її ім’я внесли до так званого списку терористів та екстремістів. Формальним приводом для справи стала стаття 208 КК РФ – “участь у незаконному збройному формуванні”, яка передбачає до 20 років ув’язнення. Однак реальна причина – її журналістська діяльність, зокрема розслідування щодо загиблих кримчан, які воювали в складі російської армії проти України, та публікації в базі “Груз 200”.
Цей кейс є черговим прикладом систематичного тиску Росії на незалежних українських журналістів, які викривають правду про війну та окупацію.
Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися тут.
Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.
ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України й мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).