У Миколаєві прокурор пригрозив ЗМІ кримінальною відповідальністю за розголошення даних по справі

Фото - "Преступности. НЕТ"

У Миколаєві 11 серпня у Центральному районному суді прокурор Миколаївської місцевої прокуратури №1 Володимир Коновалов під час судового засідання пригрозив журналістам трьох інтернет-видань кримінальною відповідальністю за розголошення даних по справі. Про це повідомляє представник ІМІ в Миколаївській області.

Засідання відбувалось щодо обрання запобіжного заходу миколаївському підприємцю, який підозрюється в отриманні від місцевої жительки 10 тисяч гривень за вплив на посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області.

Прокурор Володимир Коновалов спочатку звернувся до судді з клопотанням про проведення судового засідання в закритому режимі без присутності журналістів. За його словами, представники преси, роблячи фотографії та відеозаписи в засіданні, можуть розголосити таємницю слідства. Однак суддя Світлана Скрипниченко відмовила в задоволенні цього клопотання.

“Відповідно до Кримінально-процесуального кодекса України, Європейської Конвенції і Закона про судоустрій і статус суддів у нас преса має право безперешкодного доступу до судового засідання. Ви - публічна особа, тому ви не маєте права перешкоджати пресі”, - відповіла суддя.

Але прокурор почав говорити про те, що, якщо журналісти напишуть щось по цій справі, то будуть притягнуті до кримінальної відповідальності за статтею 387 Кримінального кодексу України.

“Ваша честь, враховуючи, що на даний момент триває стадія досудового розслідування, прошу суд повідомити всім присутнім в залі особам не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора відомості досудового розслідування у справі в установленому законом порядку. А також попередити про кримінальну відповідальність за саме розголошення таємниці досудового розслідування без дозволу прокурора. Попереджаю в установленому законному порядку, що за це особа притягується до кримінальної відповідальності”, - звернувся прокурор до журналістів в залі.

Але суддя і в цьому випадку відмовила прокурору. За її словами, відповідно до принципів кримінального судочинства судові засідання проводяться у відкритому режимі, і що в даному випадку в залі умовно може сидіти половина Миколаєва.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний, коментуючи випадок, зазначив, що мова може йти про перевищення прокурором своїх повноважень або про банальне незнання норм як матеріального, так і процесуального кримінального права.

“У першу чергу варто відзначити, що проведення закритого судового засідання можливе тільки на визначених обставин та умов, як наприклад: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні”, - сказав юрист.

“Суддя, не знайшовши причин визначених процесуальним законодавством та оцінивши аргументацію прокурора, відмовила у проведені закритого судового засідання та вилучення журналістів із зали суду - дотримуючи всі процесуальні вимоги Кримінального процесуального законодавства. По-друге, щодо попередження/погрози від прокурора до журналістів та усіх присутніх осіб в залі - мова може йти про перевищення своїх повноважень або про банальне незнання норм як матеріального, так і процесуального кримінального права. За ст. 387 КК України, про яку говорить прокурор, притягнуто до відповідальності може бути тільки тих осіб, що у встановленому процесуальному порядку повідомлені про обов'язок не розголошувати відомості досудового розслідування. Таке повідомлення має бути належним чином процесуально оформлене, інакше воно не має сенсу та процесуальної сили.

Також варто відмітити, що така поведінка та рішення прокурора йде у розріз до попередньо прийнятого рішення у справі суддею, з приводу необхідності та процесуальної можливості закриття доступу до певної процесуальної інформації, що стала відома у ході слідства та була озвучена на відкритому судовому засіданні (що передбачає перебування на ньому усіх охочих, а також і можливість у певних формах фіксації такого судового засідання!)”, - прокоментував юрист.