У Києві частково демонтують тимчасові захисні конструкції на пам’ятках монументального мистецтва, щоб обстежити їхній стан і запобігти пошкодженням через тривалий вплив вологи та перепади температур. Про це повідомляється на сайті Київської міської державної адміністрації.
Рішення щодо кожного об’єкта ухвалюють індивідуально, зважаючи на його стан і безпекову ситуацію, повідомив Департамент охорони культурної спадщини КМДА.
Захисні конструкції почали встановлювати на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, щоб уберегти пам’ятники від вибухових хвиль та уламків. Загалом тоді облаштували укриття для 18 монументів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
- У Києві розконсервовують пам’ятник Лесі Українці
- У Києві демонтували памʼятник російському і радянському письменникові Михайлу Булгакову
За словами першого заступника директора департаменту Сергія Сабурова, ефективність такого захисту підтвердив, зокрема, монумент Михайлу Грушевському на вулиці Володимирській. Під час однієї з російських атак риштування взяло на себе удар і захистило пам’ятку від пошкоджень.
Водночас тривале перебування монументів під щільними захисними матеріалами може погіршувати стан їхніх поверхонь і конструкцій. За високої вологості та перепадів температур усередині укриттів порушується природний мікроклімат, що сприяє накопиченню вологи, появі плісняви та корозії.
Так, під час обстеження мармурового монумента княгині Ользі фахівці виявили плісняву, яка утворилася через накопичення вологи в піщаному укритті. Біля пам’ятника Богдану Хмельницькому під захисним риштуванням проросли рослини, коріння яких руйнувало структуру постаменту. Крім того, на бронзових елементах через порушення мікроклімату і “парниковий ефект” також можуть виникати висоли та корозія.
Як вирішують долю захисних конструкцій
Фахівці оцінюють стан кожного монумента й співвідносять ризики від можливих російських атак з наслідками тривалого перебування під укриттям. Залежно від результатів обстеження конструкції можуть демонтувати, модернізувати або встановити повторно.
У департаменті наголошують, що універсального способу захисту пам’яток в умовах війни немає, тому рішення ухвалюють окремо для кожного об’єкта.
Паралельно Київ розвиває цифрову фіксацію культурної спадщини. Зокрема, 3D-сканування, фотограмметрія та детальні обміри дають змогу створювати документацію пам’яток, яку можна буде використати для їхньої реставрації або відновлення в разі пошкодження.
За даними Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, досвід столиці із захисту монументів під час регулярних повітряних атак викликає інтерес міжнародної професійної спільноти.
Як повідомляв ІМІ, у липні в Києві провели демонтаж захисних споруд навколо пам’ятника Лесі Українці.
