У Китаї журналістика зробила "великий стрибок назад" – "Репортери без кордонів"

Фото – rsf.org

Китай опинився на 177-му місці зі 180 у Світовому індексі свободи преси – 2021 через масштабні репресії режиму проти свободи слова та права на отримання інформації, а також арешт щонайменше 127 журналістів.

Про це йдеться у звіті міжнародної правозахисної організації “Репортери без кордонів” (RSF) під назвою “Великий стрибок назад журналістики в Китаї”, повідомляє ZMINA.

У документі повідомляється, що наразі китайський режим затримав щонайменше 127 професійних і непрофесійних журналістів.

“Звичайне розслідування “делікатної” теми або публікація цензурованої інформації може призвести до років ув’язнення в антисанітарних в’язницях, де жорстоке поводження може призвести до смерті”, – йдеться в тексті звіту.

Також зазначається, що для поновлення прескарт журналісти мусять проходити 90-годинний щорічний тренінг, частково зосереджений на “Думах” Сі Цзіньпіна, і завантажити пропагандистський застосунок, який може збирати їхні персональні дані.

Іноземних кореспондентів у країні не вітають. Через залякування і візовий шантаж у 2020 році 18 представників іноземних ЗМІ залишили країну, трьох іноземних журналістів китайського походження затримали за звинуваченнями в шпигунстві.

З початком пандемії COVID-19 репресії проти незалежної журналістики посилилися. Щонайменше 10 репортерів та онлайн-коментаторів були заарештовані 2020 року лише через те, що розповіли про спалах коронавірусу в Ухані. На сьогодні двоє з них усе ще перебувають під вартою.

Із 2016 року китайська влада під приводом “боротьби з тероризмом” проводить насильницьку кампанію проти уйгурських журналістів у Сіньцзяні. Зараз під вартою перебуває 71 уйгурський журналіст (це більше ніж половина журналістів, заарештованих у Китаї).

Водночас у країні постійно зростає кількість табуйованих тем, зокрема корупції, стихійних лих, ковіду тощо, пишуть “Репортери без кордонів”.

Приводом для репресій проти представників ЗМІ став закон про національну безпеку: через нечіткі формулювання щонайменше 12 кореспондентам загрожує довічне ув’язнення.

На догоду китайському уряду закриваються незалежні ЗМІ в Гонконгу.

Також  у звіті повідомляється про те, що китайська державна аудіовізуальна група CGTN продовжує транслювати режимну пропаганду в усьому світі.

Китайські дипломатичні представництва також є джерелом тиску на свободу інформації в демократичних країнах. Так, посол Китаю в Парижі Лу Шає, відомий своїми виступами проти ЗМІ, регулярно ображає та нападає на незалежних журналістів, наголошується у звіті.

Попри це Китай не є найгіршим у плані перешкоджання незалежній журналістиці. Згідно з індексом свободи преси – 2021 від RSF, найгірша ситуація склалася в Туркменістані (178-ме місце), Північній Кореї (179-те) та у східноафриканській державі Еритреї (180-те).

Україна в цьому списку посідає 97-ме місце, опустившись на одну сходинку в порівнянні з 2020-м роком.

Як повідомляв ІМІ, 9 грудня Комітет із захисту журналістів повідомив, що у світі у 2021 році в ув'язненні через свою роботу перебуває 293 журналісти. Китай третій рік поспіль залишається лідером за кількістю ув’язнених журналістів.