Після блокування офіційних російських телеканалів у країнах Балтії головним майданчиком для дезінформації та фейків стали соціальні мережі. 

Такими є результати дослідження компанії Repsense, проведеного на замовлення Комісії з радіо і телебачення Литви (LRTK), повідомляє видання Postimees.

Дослідження показало, що сучасні дезінформаційні кампанії працюють як скоординована система, де різні платформи виконують окремі функції.

За словами керівника компанії Repsense Миколаса Каткуса, сучасна фабрика фейків працює за таким протоколом:

  • Первинне тестування (Telegram): незважаючи на низьку популярність месенджера серед пересічних громадян Балтії, саме закриті телеграм-канали та групи є першоджерелом, де формулюються та обкатуються пропагандистські ідеї та сепаратистські фейки (як-от кейс із вигаданою “Нарвською народною республікою” в Естонії).
  • Масштабування та адаптація (TikTok, Facebook): після первинного обкатування контент мутує та мігрує на масові платформи, де його форма моментально підлаштовується під психологічні потреби конкретних цільових груп.

Типовими мішенями для атаки стають перевірені часом суспільні тригери: критика місцевої влади, дискредитація системи НАТО та поширення негативу про внутрішні державні інститути. 

Голова LRTK Мантас Мартишюс зазначив, що сюжети спочатку тестуються в російських або білоруських пабліках, а після косметичної мовної адаптації переносяться в інфопростір країн Балтії.

Для створення ілюзії масовості використовуються мережі ботів і фейкових акаунтів, які активно поширюють лайки та коментарі. Звичайний користувач починає більше довіряти публікації, яка вже має сотні схвальних реакцій, і запускається ефект “снігової кулі”.

За словами голови LRTK, зупинити цей потік на зльоті вкрай важко, адже регулятори зазвичай помічають дезінформацію вже на етапі її стрімкого зростання, намагаються ліквідувати й лише потім шукають першоджерело. 

Ситуацію ускладнює й те, що алгоритми самих соцмереж економічно зацікавлені просувати скандальний, радикальний контент, який викликає сильні емоції та змушує людей годинами залишатися на платформі.

Координаторка європейського наукового консорціуму BECID Мая Клаассен зазначила, що маніпулятори активно використовують класичний прийом ad nauseam, тобто нескінченне повторення однієї тези з різних джерел, через що людська психіка починає сприймати її як імовірну правду. Водночас аналітики закликають уникати зайвої паніки перед новими технологіями (Telegram чи TikTok).

Дослідник Балтійського інституту кіно, медіа та мистецтв Андрес Кинно нагадав, що подібні координовані атаки Росія застосовувала ще 2007 року, під час подій навколо перенесення “Бронзового солдата” в Таллінні. Останнє дослідження Інституту естонської мови (EKI) засвідчило, що в основі російської дезінформації лежать усього 14 базових наративів, які залишаються незмінними останні 30 років (“Захід загниває”, “економіка ось-ось впаде”, “навколо фашисти”, “малі країни ні на що не здатні” тощо). Змінюються лише імена, дати та локальні прив’язування.