У Казахстані адміністративний суд міста Алмати 17 лютого оштрафував кореспондентку центральноазійської служби Радіо Свобода “Радіо Азаттик” Макпал Муканкизи за опитування в соцмережі щодо референдуму. Суд визнав її винною в порушенні “умов проведення опитувань громадської думки, пов’язаних з виборами”. Журналістка з рішенням не погодилася та заявила, що подаватиме апеляцію, повідомляє Радіо Свобода.

Суд призначив штраф у розмірі близько 130 доларів, однак з огляду на сімейні обставини зменшив його на 30% – приблизно до 90 доларів.

Підставою для адміністративної справи стало запитання, яке журналістка опублікувала на своїй особистій сторінці в соцмережі щодо конституційного референдуму: “Чи підете ви на референдум?”  

За її словами, допис з’явився ввечері 11 лютого, а вже 13 лютого їй зателефонували з прокуратури Медівського району з проханням надати пояснення щодо “опитування, проведеного на тему референдуму”.

Під час судового засідання прокурор Айбек Ертайули звинуватив Макпал Муканкизи в порушенні закону, пов’язаного з референдумом, та попросив суд призначити штраф.

Журналістка не погодилася з викладеними в протоколі доказами та наголосила, що її публікація ніяк не вплинула на перебіг референдуму. Вона вказала на принцип пропорційності, який не допускає надмірного застосування норм закону.

Макпал Муканкизи заявила, що не погоджується з рішенням суду і має намір подавати апеляційну скаргу.

Її представниця в суді Ольга Діденко під час суду подала кілька клопотань. Зокрема, вона просила залучити до справи представника Центральної виборчої комісії або територіальної виборчої комісії, оскільки йдеться про тлумачення конституційних норм.

Також Діденко попросила роз’яснити, чи можна вважати опитування в соцмережах або месенджерах, які охоплюють обмежену аудиторію, опитуванням громадської думки в контексті конституційного закону.

“Зараз усі соцмережі та месенджери пропонують користувачам такий інструмент для збору думок підписників або учасників чатів чи телеграм-каналів. Ці інструменти за своєю природою призначені для інтерактивного висловлення позиції аудиторії конкретного облікового запису або спільноти й не передбачають методології соціологічного дослідження, формування вибірки, контролю репрезентативності, територіального охоплення, верифікації респондентів та коректного аналізу даних. Тому прирівнювання будь-яких голосувань до опитувань громадської думки призводить до розширювального тлумачення закону і до створення ситуації правової невизначеності для громадян”, – заявила Діденко.