Фінська православна церква припинила співпрацю зі священиком Олександром Занемонцем, який прибув із Москви на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну та був найнятий для роботи з українськими біженцями. З часом з’ясувалося, що його біографія не відповідала реальності, рівень знань української мови був слабким, а минуле – тісно пов’язане з Росією. Про це повідомляє фінський суспільний мовник Yle.
Священик, який народився в Росії заявив, що прибув із Ізраїлю та володіє українською мовою. Однак, як зазначає видання, перед приїздом до Фінляндії він жив у Москві, а його мовні навички не дозволяли ефективно спілкуватися з українцями. Попри це його найняли для духовного служіння українській громаді.
Його минуле також викликало запитання: менш ніж за півроку до прибуття у Фінляндію Занемонця висвятили у священики в структурі “Українська православна церква Московського патріархату”. У контексті триваючої війни це посилило занепокоєння серед парафіян та духовенства.
Поведінка Занемонця викликала гостру реакцію серед українців, які брали участь у церковному житті. У річницю початку повномасштабного вторгнення він виголосив промову російською під час панахиди у кафедральному соборі в Гельсінкі та не згадав про російську агресію. Натомість говорив про “братні народи”, “мир” і “прощення”.
Для багатьох українців це стало образливим і сприймалося як замовчування злочину агресора. Обурення викликали й його молитви одночасно “за Україну і за Росію”, що звучали у храмі.
“Спочатку він давав зрозуміти, що знає українську, але його рівень був не таким, як очікувалося”, – розповів єпископ Сергій.
“Можна сказати, що нас обвели навколо пальця. Врешті багато речей виглядало підозріло”, – заявив богословський секретар архієпископа Єлісей Гейккіля.
У керівництві церкви згодом визнали, що найняли священника поспіхом, не перевіривши ретельно його минуле. Гельсінська парафія ухвалила рішення не продовжувати з ним співпрацю, назвавши ситуацію “помилковою оцінкою”.
Важливим фактором стало й те, що володіння українською мовою було обов’язковою вимогою для посади, оскільки до Фінляндії після початку війни приїхали десятки тисяч українців, більшість з яких належить до православної громади.
Служба безпеки Фінляндії (Supo) у відповідь на запит журналістів підтвердила: Росія може використовувати церкву в Європі для впливу та розвідувальної діяльності.
“Відомо, що між російською державою та православною церквою існують тісні зв’язки та спільні цілі. Можливо, що релігійні громади можуть бути використані для державного впливу або розвідки”, – йдеться у відповіді Supo.