У Білорусі визнали "екстремістськими" соцмережі Дмитра Гордона

Центральний районний суд Мінська (Білорусь) визнав “екстремістськими” соціальні мережі українського медійника Дмитра Гордона. Про це повідомляє правозахисний центр “Вясна” у своєму телеграм-каналі.

“Всі акаунти Гордона на всіх платформах визнані екстремістськими матеріалами”, – пишуть білоруські ЗМІ з посиланням на канал, близький до силовиків, повідомляє “Настоящее время”.

5 серпня 2020 року, напередодні виборів у Білорусі, Дмитро Гордон взяв інтерв'ю в Олександра Лукашенка в Мінську. Одразу після інтерв’ю Лукашенко прокоментував це Радіо Свобода так:

Олександр Лукашенко та Дмитро Гордон 5 серпня 2020 року. Фото – телеграм-канал “Вясна”

“Має дуже добрий вигляд. Він дуже добре говорить. Інтерв’ю вийшло несподівано резонансним, сміливим, цікавим. Він озвучив низку сенсаційних фактів. Його рукостискання міцне. Веселий, має добрий вигляд. Він сказав, що заразився коронавірусом і переніс його на ногах. Ми кілька разів ним дезінфікували руки”.

Проте через рік, 9 серпня 2021 року, Лукашенко назвав Дмитра Гордона “негідником” за його слова про ПВК “Вагнер” і запропонував посадити його в СІЗО за необґрунтовану балаканину. Гордон заявив, що Лукашенко збирався передати Україні найманців, затриманих у Білорусі в липні 2020 року, але передумав після “зливу” інформації про них від когось із українського боку.

На це Гордон відповів: “Я сподіваюся, що настане той момент, коли прекрасний білоруський народ відсвяткує порятунок від вас, вашого деспотизму. Ви справжній деспот, ви розбійник у чистому вигляді, тому що не може у XXI столітті лідер нації, лідер держави витворяти таке з власними людьми”.

Дмитро Гордон – власник онлайн-медіа “Гордон” та газети “Бульвар Гордона”. Він відомий як інтерв'юер, який опублікував понад 1100 інтерв'ю з відомими людьми, зокрема з Росії. На його YouTube-канал підписано понад 3 мільйони людей.

Як повідомляв ІМІ, 1 липня 2024 року суд у Росії заочно засудив Дмитра Гордона до 14 років ув'язнення, визнавши винним у справі про: заклики до розв'язання агресивної війни; підбурювання до ненависті із загрозою застосування насильства; публічні заклики до виправдання тероризму; поширення “фейків” про російську армію з мотивів політичної ненависті.