У німецькомовному сегменті соціальної платформи TikTok фіксується інформаційна кампанія з використанням ШІ-контенту, що просуває маніпулятивні твердження про нібито привілейоване становище українських біженців у Німеччині. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО на Facebook-сторінці.
Як зазначили в ЦПД, для отримання великих охоплень автори використовують популярний тренд, у межах якого публікуються серії відео з антропоморфними персонажами, згенерованими штучним інтелектом.
Головні герої цих роликів – персонажі у вигляді мап Німеччини та України. У ЦПД зауважили, що більшість сюжетів побудовано навколо одного маніпулятивного наративу: українські біженці нібито користуються численними привілеями за кошт німецьких громадян.
“У відео стверджується, що українці отримують кращу роботу та вищі зарплати, мають пріоритетний доступ до медичної допомоги, великі соціальні виплати, житло та інші переваги, тоді як самі німці нібито змушені жити дедалі гірше через фінансову підтримку України”, – додали в Центрі протидії дезінформації.
Також там звернули увагу на те, що кожен ролик завершується емоційною сценою, в якій персонаж “Німеччина” вимагає припинити допомогу Києву та вигнати українських біженців із країни.
“Таким чином автори систематично підводять аудиторію до думки, що саме українці нібито є причиною економічних і соціальних проблем Німеччини”, – повідомили в ЦПД.
Також там наголосили, що, попри те що цей контент подається як гумористичний і створений у межах популярного AI-тренду, він може мати реальний вплив на громадську думку.
“Подібні ролики дають змогу непомітно поширювати маніпулятивні меседжі серед широкої аудиторії, підживлювати негативне ставлення до українських біженців та формувати підтримку ідеї скорочення допомоги Україні”, – пояснюють фахівці.
Як повідомляв ІМІ, у країнах Балтії після блокування офіційних російських телеканалів соцмережі стали основним джерелом поширення російської пропаганди. Після первинного обкатування дезінформаційного контенту в закритих телеграм-каналах він мутує та мігрує на масові платформи – зокрема, TikTok, – де його форма підлаштовується під психологічні потреби конкретних цільових груп.
