Три фільми про роботу журналістів показали на Docudays на Житомирщині

Три фільми про роботу журналістів показали на міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA, який відбувався на Житомирщині з 12 по 21 грудня.

Про це повідомляє представниця ІМІ в Житомирській області.

Кінопокази проводились у чотирьох населених пунктах області: в Житомирі, Іршанську, Малині та Хорошеві.

У межах фестивалю на Житомирщині відбулися перегляди та обговорення трьох документальних стрічок: “Нескорений Херсон”, “Зерна голоду: Україна 1933”, “Вбивство журналіста”.

Фестиваль 15-й рік поспіль на Житомирщині організовує недержавна громадська організація “Сучасний Формат”. З початком повномасштабної війни житомирський фестиваль проводиться не в кінотеатрі, а в менших приміщеннях, пристосованих до умов війни.

“В Іршанську кінопокази проводилися в Бункер Хабі – приміщенні-укритті, в Житомирі ми збиралися в залі, де в разі перебоїв з електрикою є можливість перемикатися на електрогенератор. Один з фільмів ми демонстрували в Житомирській політехніці. На фільм “Нескорений Херсон” зібралося близько 200 студентів, ми хвилювалися, щоб повітряна тривога не зіпсувала нам перегляд. Тоді все пройшло дуже вдало, але наступного дня показ фільму затримався, а нашим глядачам довелося спускатися в укриття через повідомлення про запуск ракет. А ще наш фестиваль розпочинався в умовах, коли в роботі найбільшого мобільного оператора України стався масштабний збій, і це ускладнювало організацію”, – розповіла регіональна координаторка проєкту Вікторія Кузьменко.

 

Фото Оксани Трокоз

Відбором фільмів для житомирського Docudays займалася фахівчиня “Сучасного Формату” Марина Хайнак, яка багато років координувала проєкт, а від початку війни вимушено перебуває за кордоном.

“Усі три стрічки, які ми переглянули в Житомирі цього року, стосуються роботи журналістів. У фільмах розповідається про різні історичні періоди, про журналістів з різних країн, але в кожній стрічці йдеться про важливість донесення правди, про небезпеку пропаганди та брехні. Тож ми багато говорили про це з глядачами, режисерами та залученими експертами”, – зазначила Кузьменко.

До обговорень із присутніми за допомогою відеозв’язку долучалися режисер фільму “Вбивство журналіста” Метт Сарнецкі та режисер фільму “Нескорений Херсон” Устин Данчук. Вони відповідали на запитання глядачів та глядачок і розповідали про знімання і свою мотивацію.

Режисер фільму “Вбивство журналіста” Метт Сарнецкі розповідає про знімання стрічки. Фото Оксани Трокоз

“Ми зараз проживаємо такий час, коли все, що ми робимо, має працювати на перемогу. Якщо ми говоримо про журналістів, все, що ми робимо, має працювати на те, щоб світ дізнався якомога більше про події, які відбуваються зараз в Україні”, – сказав режисер Устин Данчук.

Режисер фільму “Нескорений Херсон” Устин Данчук спілкується з глядачами та глядачками. Фото Оксани Трокоз

Після перегляду стрічки “Зерна голоду: Україна 1933” глядачі та глядачки проводили паралелі між нинішньою війною та подіями 90-річної давності з докторкою історичних наук, професоркою Галиною Стародубець.

“Зараз це очевидно, що та тотальна агресивна пропаганда, яка ведеться Росією вже тривалий час, ця гібридна війна, яка охоплює постійно дуже агресивну пропаганду через соціальні мережі, через телебачення, через пресу, – вона поширюється на весь світ, вона не замикається тільки на Україні. Такою пропагандою було побудовано і Радянський Союз. Тобто віртуальна держава, яка створена була пропагандою, де чудово жили фільм “Волга-Волга” або “Кубанські козаки”, які були створені 1935 року. Тобто люди тут помирали, а тут розповідають про щасливе життя”, – зазначила Стародубець. 

Докторка історичних наук, професорка Галина Стародубець коментує фільм “Зерна голоду: Україна 1933”. Фото Оксани Трокоз

За її словами, радянська державна пропаганда працювала на створення віртуальної реальності. 

“Ви тут живете, тому що не так працюєте, не так ви любите Сталіна, не так ви там поважаєте більшовиків, а от поряд з вами вони такі, як треба, – вони живуть у цьому красивому колгоспі, куди привезли посла французького, який приїхав і показав, як ви чудово живете. Світ, який був наляканий небезпекою фашизму, вдавав, що такого нічого немає. І не хотів втручатись і не хотів зачіпати Сталіна. Те саме ми зараз бачимо: нічого, в принципі, не змінюється. Але дуже важливо, щоб ми це знали, щоб ми свідомо аналізували ті події, які відбуваються зараз, і бачили, що воно повторюється”, – сказала Галина Стародубець.

Загалом у регіоні відбулося дев’ять показів, які відвідало понад 400 людей.