Попри заклики експертів та частини працівників Латвійського суспільного медіа (LSM) не втручатися в роботу медіа, Сейм у четвер, 22 жовтня, законодавчо визначив, якою має бути його структура: служби новин Латвійського телебачення (LTV) та Латвійського радіо (LR) не можна об’єднувати. Крім того, у законі про суспільні електронні засоби масової інформації та управління ними закріплено збереження брендів LTV і LR. Про це повідомляється на сайті LSM.
Як зазначили в компанії, хоча в середу на засіданні відповідальної комісії Сейму депутати домовилися, що питання структури LSM не слід розглядати в прискореному порядку, а обговорити в межах іншого законопроєкту, пройшовши всі три читання, у четвер парламентарі проголосували прямо протилежним чином. Загалом 53 депутати підтримали пропозицію Ієви Бранте, яка не входить до жодної парламентської фракції.
“Для досягнення цілей суспільного замовлення та забезпечення різноманітності думок Служба новин Латвійського радіо та Служба новин Латвійського телебачення діють як окремі, не об’єднані між собою та редакційно незалежні структурні підрозділи”, – передбачає її пропозиція.
Пропозицію підтримали 53 депутати.
Законопроєкт потрапив до парламенту через невдоволення частини працівників LSM поясненнями правління LSM щодо збереження брендів Латвійського телебачення та Латвійського радіо. У зв’язку з цим вони звернулися до депутатів з відкритим листом.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Згодом правління LSM та невдоволені працівники досягли компромісу. Однак Союз зелених і селян уже подав до Сейму поправки, і їхній розгляд продовжився.
Перед засіданням відповідальної комісії Сейму наглядовий орган у сфері суспільних медіа та частина працівників LSM закликали не розглядати законопроєкт у терміновому порядку, оскільки він містив нечіткі формулювання, які спричинили побоювання щодо можливого втручання в незалежну роботу медіа. Юридичне бюро Сейму уточнило формулювання, зробивши їх чіткішими.
Однак до другого читання було подано пропозиції, які стосувалися не лише брендів, а й самої структури медіа.
У засіданні комісії Сейму взяли участь правління LSM, Рада з питань суспільних електронних засобів масової інформації (SEPLP), а також працівники LSM, які дотримувалися різних поглядів.
Журналіст Служби новин Латвійського телебачення Давідс Фрейденфелдс не побачив у запропонованих поправках нічого, що могло б вплинути на незалежність медіа. Натомість інші запрошені учасники закликали не поспішати з ухваленням пропозицій, поданих до останнього читання, оскільки їх ще не було досить обговорено.
З цим погодилася й більшість депутатів. Вони вирішили розглянути питання служб новин у межах нового законопроєкту, який можна було б обговорити в трьох читаннях.
18 січня 2024 року Сейм ухвалив поправки до закону, передбачивши, що з 1 січня 2025 року в Латвії діятиме одне суспільне медіа, утворене шляхом об’єднання Латвійського радіо та Латвійського телебачення. Водночас закон не визначав, якою має бути структура суспільного медіа.
Як повідомляв ІМІ, у березні 2026 року Конституційний суд Латвії ухвалив рішення, відповідно до якого Латвійський суспільний мовник міг використовувати російську мову лише в межах, необхідних для спростування пропаганди та дезінформації.
