РПР закликає владу переглянути законопроекти щодо публічного звітування ГО

Експерти Реанімаційного пакету реформ (РПР) вважають законопроект №6674 та №6675 щодо публічної звітності громадських організацій, внесені 10 липня Президентом України до Верховної Ради, дискримінаційними та пропонують вилучити із законопроектів суперечливі норми із врахуванням пропозицій РПР. Про це йдеться у заяві Реанімаційного пакету реформ, до складу якого входять 80 громадських організацій, повідомляє “Детектор медіа”.

Наводимо текст заяви повністю:

“10 липня Президент України вніс до Верховної Ради законопроекти, що скасовують обов’язкове електронне декларування для учасників будь-яких антикорупційних заходів та, водночас, запроваджують дискримінаційні правила публічного звітування громадських об’єднань (законопроекти №6674 та №6675)

Експерти Реанімаційного Пакету Реформ зазначають: при розробці цих законопроектів не було проведено належних відкритих консультацій ані з офіційним дорадчим органом – Координаційною радою з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України, ані з іншими громадськими об’єднаннями. Саме брак публічності та залучення зацікавлених сторін до розробки вказаних законопроектів зумовив недоліки, які експерти закликають невідкладно виправити.

Запровадження публічної звітності є цілком універсальною тенденцією часу, що має стосуватися всіх юридичних осіб. Підтримуючи загалом ідею підвищення відкритості неприбуткового сектору, експерти Реанімаційного Пакету Реформ в той же час зауважують, що запропоновані законопроекти містять низку норм, які суперечать національному та міжнародному законодавству, є дискримінаційними та, відповідно, мають бути вилучені із врахуванням таких пропозицій:

1. Норми поданих законопроектів стосуються виключно громадських об’єднань (ГО), тоді як їхня логіка стосується статусу неприбутковості в цілому, тож запропоновані норми мають поширюватися без дискримінації на всіх юридичних осіб, що користуються статусом неприбутковості – в т.ч. професійні та творчі спілки, благодійні фонди, політичні партії тощо (а таких загалом зареєстровано втричі більше, аніж ГО). Немає жодних підстав висувати додаткові вимоги, пов’язані з неприбутковим статусом, виключно до ГО.
2. Законопроектами пропонується запровадження нової (додаткової) форми звітності, що надається до податкових органів на додачу (а не на заміну) до нині діючих форматів звітності. За змістом цей звіт дублює основний масив відомостей, що й нині вже подається громадськими об’єднаннями до відповідних державних органів та реєстрів. Натомість експерти РПР пропонують уніфікувати звітність і позбутися її необґрунтованого дублювання.
3. Зобов’язання фізичних осіб–підприємців (ФОП) специфічним чином публічно звітувати про контракти з міжнародними донорами та застосування санкції у вигляді переведення зі спрощеної системи оподаткування на загальну за подання неповної інформації створюють для цих фізичних осіб–підприємців більш обтяжливі умови, ніж це передбачено для інших суб’єктів оподаткування, наприклад, юридичних осіб, а також для інших ФОП. Експерти пропонують вилучити зазначену норму як дискримінаційну.
4. Позбавлення статусу неприбутковості громадських об’єднань із загальним річним доходом понад 300 прожиткових мінімумів, якщо ці об’єднання не подали чи не оприлюднили річний фінансовий звіт з повним переліком обов’язкової інформації, є надмірною дискреційною санкцією, що породить зловживання контролюючих органів. Громадськість пропонує, щоб позбавлення статусу неприбутковості було лише крайнім заходом покарання і здійснювалося на підставі рішення суду. Натомість, варто передбачати можливості усунення виявлених недоліків у звітності, а також проміжних санкцій – попередження та штрафу, як це практикується в законодавстві, що регулює вимоги до звітності інших юридичних осіб. Більше того, запропонований поріг у 300 прожиткових мінімумів суперечить кращим міжнародним практикам та Спільним Керівним принципам БДІПЛ ОБСЄ та Венеціанської комісії щодо свободи об’єднань, які передбачають, що звітність громадських об’єднань не має бути обтяжливою та повинна відповідати розмірам і масштабам їх діяльності. Саме тому експерти РПР пропонують вводити додаткову звітність лише для об’єднань, які протягом року отримали понад 1000 прожиткових мінімумів.
5. Вимога вказувати у публічному звіті відомості про усіх фізичних осіб (у тому числі ФОПів) та юридичних осіб, з якими ГО укладає договори з річним обсягом видатків у понад 50 прожиткових мінімумів, а також вказувати перелік десяти працівників із найвищими показниками заробітної плати є не лише дискримінаційним зобов’язанням для перелічених категорій осіб, але також порушує Закон України «Про захист персональних даних». Ця вимога абсолютно нехарактерна як для вітчизняного законодавства, що регулює звітність будь-яких юридичних осіб, так і для міжнародних стандартів звітності ГО. Ані в Європі, ані навіть в СНД немає жодного аналога такої норми. Дана законодавча новела створює надмірні ризики, зокрема, для громадських об’єднань, що ведуть правозахисну діяльність у окупованому Криму та окремих районах Донецької та Луганської областей, та їх бенефіціарів. Громадськість пропонує вилучити зазначену норму як таку, що несе загрозу персональній безпеці внутрішньо-переміщених осіб, волонтерів та осіб, які проживають на окупованих територіях.

Враховуючи зазначені факти, експерти Реанімаційного Пакету Реформ закликають Президента України та Верховну Раду України спільно з громадськістю усунути дискримінаційні положення законопроектів №6674 та №6675 до їх розгляду парламентом”.

Як повідомляв ІМІ, 10 липня у Верховній Раді було зареєстровано тексти двох законопроектів Президента України про внесення змін до деяких законодавчих актів та до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги. Увечері тексти документів було оприлюднено на сайті парламенту.

Заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків повідомив, що законопроектами запропонована прозорість громадських організацій і тих фізичних осіб – підприємців, хто отримує напряму кошти донорів – міжнародну технічну допомогу. Він також підкреслив, що публічну звітність подаватимуть всі громадські організації без огляду на спеціалізацію та джерела доходів. Однак звіти стосуватимуться виключно діяльності організацій і не будуть містити інформації стосовно власності чи будь-якого майна цих організацій або їх посадових осіб. Дмитро Шимків наголосив, що законодавча ініціатива передбачає скасування зобов’язання фізичних осіб – представників громадських організацій подавати звітність у рамках е-декларування, як передбачено законом «Про запобігання корупції».

Глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що законопроекти подано в неприйнятній редакції, оскільки «запропоновані норми запроваджують додаткову форму податкового звітування для ГО і дають фіскалам повний ручний контроль за діяльністю неприбуткових організацій».

Виконавчий директор громадської організації «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин зауважив, що запропоновані Президентом законопроекти потребують доопрацювання з боку громадськості та експертів.

Норми законопроекту розкритикувала голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова: на її думку, однакова прозорість мають вимагатися від усіх неприбуткових організацій, у тому числі створених бізнесом, а також усіх ФОПів, а не лише до тих, які працюють з донорами.

30 березня в Україні набув чинності закон про внесення зміни до статті 3 Закону України “Про запобігання корупції”, згідно з яким члени антикорупційних громадських організацій зобов'язані подавати електронні декларації. 27 березня Президент України Петро Порошенко підписав закон про внесення зміни до статті 3 Закону України “Про запобігання корупції”, згідно з яким члени антикорупційних громадських організацій зобов'язані подавати електронні декларації. 27 березня Президент Петро Порошенко повідомив представникам громадських організацій, з якими провів зустріч, що планує підписати закон про внесення змін до е-декларування, але хоче створити робочу групу, яка перегляне суперечливі правки до нього. Закон розкритикували низка країн (зокрема, Канада, США, ЄС) та неурядових організацій Freedom House, міжнародний фонд “Відродження”, Human Rights Watch, Реанімаційний Пакет Реформ, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Інституту масової інформації. Міжнародний фонд “Відродження” повідомив про скоординовану інформаційну кампанію проти громадських експертів, що працюють у сфері антикорупційної політики, насамперед – керівників ГО “Центр протидії корупції”. Фонд вимагає від влади зупинити порушення прав людини та поважати приватне і сімейне життя.