Російські ЗМІ використовують у пропагандистських цілях перемальовану картину української художниці

Фото – suzungazeta.ru

Російські медіа в пропагандистських матеріалах та акціях використовують перемальовку картини української художниці Беати Куркуль. Про це Беата Куркуль повідомила на своїй Facebook-сторінці.

Вона оприлюднила скрін з російського сайту “Новая жизнь”, де матеріал під назвою “Поём всем миром”: с большой любовью из далёкого села” проілюстровано перемальованою картиною Беати.

У коментарі ІМІ художниця розповіла, що приблизно раз на місяць моніторить інтернет, щоб з’ясувати, хто використовує її зображення без дозволу в комерційних цілях. 

“Днями дивлюсь і бачу, що змальовано з моєї роботи. Гаразд, переходжу на цей російський сайт. Дитина взяла і перемалювала. Але навряд чи сільська дитина змогла б знайти це в інтернеті. Тобто хтось із вчителів приніс цю картинку і сказав: “Дитиночко, давай ти змалюєш тільки кокардочку давай нашу. Ось так!” – зазначила Беата Куркуль.

За пошуком в інтернеті цю дитячу перемальовку можна побачити щонайменше на семи рязанських сайтах. Щоправда, авторство перемальовки не вказано.

Ще одну перемальовку цієї картини можна побачити на сайті “рисуйснами.рф”. Авторка перемальовки 14-річна Світлана Кириленко. Перемальовку вона назвала “Не надо войны”.

Оригінальна ж картина називається  “Женя і Даша”. Беата намалювала її у 2014 році. На ній прикордонник Харківського прикордонного загону Євген Гладков тримає на руках свою маленьку доньку Дашу. У такий спосіб художниця вирішила підбадьорити чоловіка, коли він дістав поранення на пункті пропуску “Красна Талівка”. Чоловік попросив, щоб Беата підписала картину так, що це “Женя і Даша”.

Нині цю картину можна побачити на одній з будівель Могилів-Подільського загону, в академії прикордонників у Хмельницькому. Одного разу прикордонники розмістили цю картину на білборді за 500 метрів позицій сепаратистів, також її можна було побачити біля опорного пункту “Сталінград”. 

Картина настільки сподобалася росіянам, що вони її запозичили для свого журналу. Звісно, без гонорару для авторки.

“Періодично завдяки механізмам Google я влаштовую рейди й дивлюся, де можуть “спливати” роботи. Під час одного з таких рейдів, коли в Google заливається картинка і пошуковик знаходить, де і на яких ресурсах її використали, “випливає”: російська бібліотека, Далекий Схід, журнальчик “Слово і … чогось ще” педагогічного чи патріотичного виховання. У мене так око смик-смик. Я думаю, та ладно, фотожабу зробили. Починаю перевіряти. Беру фото обгортки, починаю перевіряти фото обгортки. Мені видає ще кілька ресурсів. Так, це районні бібліотеки. Тобто ці бовдури навіть не прибрали кокарду. Там кокарда нашого прикордонника”, – розповідала Беата Куркуль в інтерв’ю Громадському радіо у 2021 році.