Прессекретар президента Росії Дмітрій Пєсков заявив, що Росія стрімко втрачає інструментарій для “пропагандистської роботи за кордоном”. Про це він сказав під час виступу на конференції “Сучасні медіа: технології, сенси, кадри” у Вищій школі економіки, повідомляє російський пропагандистський ресурс ТАСС.
За словами Пєскова, складність полягає у необхідності “працювати з ворожими соціальними мережами”, які популярні як у ближньому закордонні, так і в усьому світі.
“Ми зараз стрімко втрачаємо інструментарій для нашої пропагандистської роботи за кордоном. Особливо в ближньому закордонні. Телеефір – це річ відносна в наш час, вимикається кнопкою”, – зауважив він.
Він також сказав, Росії потрібно думати, що “робити далі”. “Ми маємо справу з ворожими соціальними мережами, які перебувають на вершині конкурентності на просторі СНД, у всьому світі. Ми не працюємо в цих середовищах, і нам потрібно придумати, як ми це робитимемо далі. Ми не працюємо з Telegram. А де нам тоді сенси доносити? І це нам належить придумати”, – зазначив речник.
Директорка Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк заявила, що російська пропаганда не зникла після санкцій адаптувалася і продовжує активно діяти, зокрема через низку проксі-серверів, Telegram.
“Російська пропаганда любить прикидатися жертвою, поки сама засмічує пів світу. Насправді міжнародні дослідження та офіційні джерела ЄС і НАТО свідчать про інше, а саме, що після санкцій російська пропагандистська машина нікуди не зникла, на жаль. Вона адаптувалася. І продовжує діяти через Telegram, дзеркальні сайти, цілі мережі проксі-ресурсів, через місцевих проросійських акторів, дипломатичні канали тощо. І ще не забуваймо про нові технології, зокрема ШІ і дипфейки. Тому не йдеться не про якесь зникнення чи послаблення російської пропаганди. Йдеться про те, що РФ перебудовує свій інструментарій під нові умови”, – зазначила Оксана Романюк.
Що відомо про вплив російської пропаганди за кордоном
Як повідомляв ІМІ, EUvsDisinfo у січні 2026 року повідомив, що стійкість російських операцій інформаційного впливу в ЄС пояснюється двома чинниками: адаптивністю російських акторів і прогалинами самих платформ, насамперед Telegram. Зокрема, підсанкційний контент поширюється через російські посольства, пропагандистів, міжнародні проросійські мережі та місцевих проросійських акторів у європейських країнах.
НАТО StratCom COE у звіті 2026 року констатував, що російські інформаційні операції продовжують бути спрямованими на Україну, сусідні держави та європейські проросійські групи. Тобто профільна структура НАТО не описує російський вплив як такий, що “розвалюється”, а навпаки досліджує його як чинну і значущу загрозу.
Європейська служба зовнішніх дій у лютому 2026 року наголосила, що Росія системно використовує foreign information manipulation and interference разом із воєнною агресією, щоб спотворювати реальність, розколювати Захід і підривати підтримку України. Це офіційна оцінка ЄС, і вона прямо суперечить образу безпорадної Росії, яку нібито вже майже “позбавили голосу”.