Верховна Рада відхилила законопроєкт № 13505 про заборону використання та розповсюдження ворожих програмних продуктів та ворожих засобів інформатизації, який раніше викликав застереження Інституту масової інформації.

За документ проголосували 200 депутатів, тоді як для ухвалення потрібно щонайменше 226 голосів, повідомляє Укрінформ.

Законопроєкт пропонував запровадити в Україні правила щодо програмного забезпечення та іншого обладнання або цифрових рішень, які можуть становити загрозу для національної безпеки.

Документом пропонувалося ввести поняття “ворожий програмний продукт” і “ворожий засіб інформатизації”, тобто програм або технічних рішень, використання яких може бути небезпечним для держави. Визначати, чи є продукт “ворожим”, передбачалося за низкою критеріїв, зокрема з урахуванням того, хто є його кінцевим власником, у якій країні він був створений, кому належать авторські права, а також чи входить він до міжнародних або українських переліків забороненого програмного забезпечення.

Згідно з документом, офіційні списки таких програм і засобів має затверджувати Кабінет Міністрів, а вести їх – Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації у форматі відкритого переліку забороненого програмного забезпечення та мережевого обладнання.

Право пропонувати внесення або вилучення продуктів із цих списків передбачалося надати Службі безпеки України та Національному банку в межах їхніх повноважень.

Документ не передбачав миттєвої заборони всіх таких продуктів, їхнє використання планувалося поступово припинити до 1 січня 2030 року. Водночас державні органи, підприємства критичної інфраструктури, оборонні підприємства та учасники платіжних систем не змогли б купувати або використовувати такі рішення, за винятком окремих випадків, пов’язаних з діяльністю розвідувальних органів.

За продовження використання або закупівлі компаніями таких продуктів після заборони пропонувалося запровадити штраф у розмірі 2% загального річного обігу.

Як повідомлялося, за даними Служби зовнішньої розвідки, після виходу з РФ таких гігантів, як Microsoft, Oracle, Adobe, Autodesk та інших, російський ринок програмного забезпечення опинився в стані штучної ізоляції.

Які застереження мав Інститут масової інформації 

ІМІ підтримував загальну мету обмеження російського ПЗ, але застерігав від ризиків для свободи інформації. Зокрема, організація закликала вилучити з критеріїв “ворожого продукту” вебсайти й вебсторінки та уникнути автоматичного прив’язування таких рішень до санкційних списків. На думку експертів, це могло створити підґрунтя для непрозорого блокування онлайн-ресурсів і потребувало б обов’язкового судового контролю.

Раніше ІМІ вже аналізував цей законопроєкт у моніторинговому матеріалі “Російське програмне забезпечення та вебсайти: від блокування до суцільної заборони”. Тоді експерти звернули увагу, що проєкт запроваджує безсанкційний перехідний період до 2030 року, але вже зараз порушує питання перегляду програмного забезпечення тими медіа, які мають договори про інформаційні послуги з органами державної влади чи місцевого самоврядування. 

Окремо ІМІ зазначав, що ані проєкт, ані Закон “Про Національну програму інформатизації” не містять чіткого визначення “програмного продукту”, через що до нього можна зарахувати й вебсайти.

Законопроєкт №13505 зареєстровано 18 липня 2025 року та внесено до порядку денного. Головне науково-експертне управління надало до проєкту зауваження. До другого читання текст ще може змінюватися.