ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Прокуратура розслідує понад 50 фактів порушення прав журналістів у Криму

04.11.2019, 16:00
Фото - zmina.info
Фото - zmina.info

Прокуратура АРК задокументувала і розслідує більш ніж 50 фактів порушення прав журналістів в Криму. Про це розповів начальник відділу прокуратури АР Крим Вадим Лушпієнко, повідомляє Центр прав людини ZMINA.

За його словами, окупаційна влада послідовно знищує будь-які прояви свободи слова в Криму і блокує доступ громадян до об’єктивної інформації.

“Дедалі частіше зустрічаються випадки відкритого тиску на журналістів, активістів та блогерів. Діяльність незалежних ЗМІ постійно знаходиться під прицілом так званих «правоохоронних органів» країни-окупанта. У своїй роботі ми постійно намагаємося протистояти незаконним діям окупантів, чому сприяє зокрема і поширення правдивих відомостей про реальний стан справ на півострові”, – додав Лушпієнко.

Водночас, правозахисники за п’ять років окупації Криму задокументували понад 300 випадків порушення свободи слова і прав журналістів на півострові. Це погрози і напади, незаконні затримання, тортури, захоплення майна, обшуки, заборони зйомки і відмови в доступі до інформації, блокування онлайн-контенту і сигналу тощо. Більше сотні кримських журналістів і десять редакцій ЗМІ були змушені покинути Кримський півострів і виїхати на материкову частину території України. Багато журналістів через цензуру і побоювання переслідування пішли з професії, а два десятки українських інтернет-видань повністю заблокували в Криму онлайн, наголошує дослідниця Кримської правозахисної групи (КПГ) Ірина Сєдова.

«Після окупації Російською Федерацією Крим перейшов в режим тотального контролю за інформацією та цензури з боку держави, витіснення інформаційних майданчиків, що неодноразово фіксувалося міжнародними організаціями», – сказала вона.

Так, за оцінкою Freedom House, рівень свободи слова в Криму з 2014 року впав до одного з найгірших у світі. У звіті організації говорилося, що за 100-бальною шкалою (де 100 – це найгірший показник) півострів отримав 94 бали і увійшов до списку «найгірших з найгірших» територій. При цьому такі країни, як Сирія й Іран отримали 90 балів, а сама Росія – 83 бали. За даними Freedom House, гірше ніж у Криму, зі свободою слова тільки в Узбекистані (95 балів) та Північній Кореї (98 балів).

«Не можна сказати, що до окупації Криму Росією ситуація зі свободою слова на півострові була ідеальною, однак незалежні ЗМІ і журналісти працювали в цілому без перешкод і навіть у державних мас-медіа не доводилося говорити про всеосяжну цензуру», – заявила журналістка із Севастополя Тетяна Рихтун.

У 2014 році вона і сама зазнала нападу під час роботи біля штабу ВМС України, який блокувала так звана «самооборона Севастополя», за чиїми спинами ховалися російські військові без розпізнавальних знаків. Коли Тетяна знімала військового з кулеметом, невідомий ударив її ззаду по голові, відібрав камеру і втік. Через погрози, напади і обшук у медіа-центрі «ІРС Севастополь», яким керувала Тетяна Рихтун, у березні 2014 року їй довелося виїхати з Криму. Зараз вона працює редакторкою у Національній суспільній телерадіокомпанії України.

Тетяна Рихтун зауважила, що найбільш критичною зараз є ситуація із переслідуванням громадянських журналістів і блогерів в Криму – тих, хто намагається висвітлювати порушення прав людини і репресії у умовах відсутності на півострові незалежних ЗМІ. «Вони стали наступною мішенню для окупаційної влади. Як мінімум дев’ять громадянських журналістів, які належали до ініціативи «Кримська солідарність», знаходяться за ґратами через звинувачення у «тероризмі», – сказала вона. 

«У цю суботу, 2 листопада, був Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів. Ця дата була встановлена резолюцією Генасамблеї ООН і відзначається у всьому світі з 2014 року. З огляду на безпрецедентне згортання свободи слова в Криму за ці п’ять років, важливо докладати зусиль для притягнення до відповідальних винних у злочинах проти журналістів», – нагадала голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик. 

Як зауважила правозахисниця, незважаючи на те, що Україна досі не повернула контроль над Кримом, є ряд кроків, які можна робити для подолання безкарності за злочини проти журналістів, вчинені на території окупованого півострова:

«По-перше, це робота правозахисних організацій, які фіксують і документують ці злочини в Криму та передають інформацію міжнародним організаціям, до мандату яких належить захист прав журналістів, таких як ООН, ОБСЄ, Рада Європи. По-друге, це дії національних правоохоронних органів, прокуратури Автономної Республіки Крим, яка, навіть не маючи доступу до окупованого Криму, повинна відкривати кримінальні провадження за цими фактами і проводити допити і усі можливі слідчі дії. По-третє, це оскарження незаконних дій окупаційної влади по відношенню до журналістів у міжнародних судових інстанціях, наприклад, у Європейському суді з прав людини. І нарешті, важливо, щоб демократичні країни вже зараз вводили персональні санкції по відношенню до осіб, які переслідували журналістів в Криму: дані про таких осіб задокументовані правозахисними організаціями».

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!