Журналістка і представниця Інституту масової інформації у Волинській області Мая Голуб помітила, що в різних країнах ЄС поширюються схожі фейки та маніпуляції про українських біженців, політиків та загалом про Україну. До таких вигадок часто додають елементи, пов’язані з конкретною країною Європи, у якій цю дезінформацію спеціально створюють і поширюють.
Такими думками Мая Голуб поділилися за результатами дослідницької поїздки (17–22 листопада) до Німеччини в межах проєкту Disinformation Booster Academy. Одна з ключових тем дослідницької поїздки – про протидію дезінформації.
Як розповіла представниця ІМІ, група журналістів з України зустрілася з відомими журналістами та фактчекерами Німеччини, а також із представниками української діаспори в Берліні. Крім того, українська делегація відвідала міністерство закордонних справ Німеччини в Берліні, де обговорили теперішні виклики для громадянського суспільства та журналістів в Україні.
“Завдяки цій поїздці я відкрила для себе Берлін по-новому, познайомилась із топовими експертами з дезінформації та фактчекерами з Німеччини й представниками української діаспори в Берліні, а також дізналася багато нового. Я пів року аналізувала дезінформацію про українських біженців у Польщі. Доводилося за місяць спростовувати чимало фейків та маніпуляцій із соцмереж. Я бачу, що німецькі журналісти стикаються зі схожими викликами, коли йдеться про аналіз російських наративів та інші вигадки. Помітила, що дезінформація час від часу про Україну повторюється і є схожою в різних країнах”, – зазначила Мая Голуб.
Зокрема, поширеними російськими наративами в Польщі є те, що українці “нікому не потрібні”, “некультурні”, “мають повертатися додому”, “чоловіків повернуть з-за кордону і мобілізують”, “біженців депортують” (з вигаданих причин. – Авт.), “українці забирають роботу в місцевих” та інше.
Про роботу над фактчекінгом вдалося поспілкуватися з командою німецького медіа CORRECTIV у їхній редакції. Німецькі колеги спростовували чимало фейків про Україну, а також про президента Володимира Зеленського та його дружину Олену Зеленську. Зокрема, фейки про купівлю подружжям Зеленських готелю на Кіпрі, що він танцює на одному з відео, хоча це не так, або ж про “п’яну ходу” Зеленського, що не відповідає дійсності. Про українських біженців також був фейк, що їм нібито видають автомобіль у центрі зайнятості.
Начальник відділу технічних досліджень німецького сайту AlgorithmWatc Олівер Марш розповів українським журналістам про те, як поширюється дезінформація, зокрема зі штучним інтелектом, а також показав інструменти, які використовував, щоб це виявити.
Дослідник Німецького центру досліджень інтеграції та міграції (Deutsches Zentrum für Integrations – und Migrationsforschung) Лукас М. Фукс розповів, як поширюється дезінформація про українських біженців, а також навів приклади. Зокрема, подається надмірно спрощена інформація або ж навмисні перекручення інформації (дезінформація), а також міфи. Буває, що ці чи схожі прийоми використовують і політики у своїх виступах, додав він. Так, 2022 року німецький політик Фрідріх Мерц заявив, що українські біженці приїхали по “соціальний туризм”, тобто краще життя. Згодом політик перепросив за свої слова на сторінці в X.
Поїздка стала можливою завдяки ГО Common Sense Communications у партнерстві з Deutsche Gesellschaft e. V. та за підтримки МЗС Німеччини.