"Полиграф резиновый" – найкращий засіб, жартували окупанти: співробітник типографії Балаклії про полон
Протримали 12 діб без жодних запитань та відпустили після допиту. Так згадує про свій полон у російських окупантів співробітник типографії “Балдрук” (Балаклія, Харківська область) Євген Дикань.
Його та друга загарбники затримали на місцевому базарі: перевірили документи та запросили “на кілька запитань”. Ці кілька запитань поставили аж через 12 діб, згадує Євген в інтерв'ю Громадському радіо.
Їх з другом утримували в приміщенні захопленного Балаклійського райвідділу поліції в сусідніх камерах. Камери невеликі, із двома нарами, але в них одночасно могло бути й дев'ять, і вісім людей. Тож спали по черзі. Полонені – балаклійці або жителі навколишніх сіл та селищ. Одного з тих, хто сидів разом у камері з Євгеном, затримали через наявність у контактах співробітника СБУ.
“У телефоні номер був підписаний “СБУ”. Так, це дійсно був есбеушник. А що, заборонено бути знайомим з есбеушником?” – міркує Євген Дикань.
Його друга так само тримали в полоні 12 діб і відпустили після допиту. “Його нібито наряджали в український прапор, давали автомат, знімали на телефон, били шокером”, – говорить Євген.
Він каже: його особисто не чіпали, але він точно знає, що росіяни катували інших людей. “Я ж бачу людей, які повертаються до камери з побоями. Електрошокером, палками… “Полиграф резиновый” вони це називають. Палка резиновая – у них ПР. І один з тих, хто зі мною сидів, говорить: 21-ше століття надворі – купіть поліграф і допитуйте так. А він йому показує: ось “полиграф резиновый” – найкращий засіб”, – каже Євген.
Потім росіяни дізналися, що він працював у типографії, хотіли, щоб він налагодив у ній роботу, але в них нічого не вийшло:
“Вони хотіли випускати газету “Харьков Z” тут. Я просто уявляю, скільки вона грошей коштує. Ось вони весь папір викотили на вулицю – звели барикади – тут десь на 2 мільйони гривень”.
Євгена утримували в райвідділі поліції, її займали бойовики угруповання “ЛНР”.
“Час плине, і ти все одно спілкуєшся з наглядачами, і серед них є ті, кого просто схопили на вулиці: “Все – йди воюй!” Є й ті, хто з власної ініціативи. Один там був точно з Луганська. Той, який передачки нам приносив. Ось цій людині я приніс пляшку горілки, коли мене випустили, тому що він і листи передавав”, – розповів Євген.
Він зазначив, що за той час, що він провів у райвідділку, ніхто з утримуваних там людей не помер, але є ті, хто від побоїв помер удома, після того як їх звільнили з полону.
Нагадаємо, у Балаклії Харківської області в приміщенні типографії “Балдрук” російські окупанти облаштували військову комендатуру та утримували там людей. За словами співробітника типографії Євгена Диканя, окупанти планували випускати на потужностях типографії газету “Харьков Z”. Для цього вони й вийшли на нього. Але він пояснив, що це неможливо, адже немає стільки людей, щоб запустити цей процес.
Help us be even more cool!