Польща виявилася найбільш перенасиченою дезінформацією РФ – VoxCheck

Фото – newageks.com

Чверть з 4 836 кейсів дезінформації з Росії в шести країнах Європи була спрямована на Польщу.

Про це свідчать результати дослідження фактчекінгового проєкту VoxCheck "Propaganda diary – 2022: рік російської дезінформації в Європі", який презентували в Медіацентрі Україна-Укрінформ, передає Укрінформ.

"Найбільш таргетованою пропагандою РФ виявилася Польща – це країна, де зафіксовано майже чверть від усіх кейсів дезінформації. Також у цій країні найбільша кількість джерел дезінформації. Припускаю, що це може бути пов’язане з напливом українських біженців, відповідно, чутливістю польського суспільства до теми України та українського суспільства. Водночас Німеччина й Італія посіли одні з останніх позицій", – сказала керівниця проєкту VoxCheck Світлана Сліпченко.

Фактчекери проаналізували поширення російської дезінформації з лютого 2022 до лютого 2023 року в шести країнах Європи – Німеччині, Італії, Чехії, Словаччині, Польщі та Угорщині. Моніторинг виявив 4 836 повідомлень, що містять неправдивий посил Росії. Ці кейси автори дослідження згрупували в 325 фейків, які, своєю чергою, утворили 27 наративів, що використовує РФ у просуванні думки про "провальність України".

"Місяцями, коли російська пропаганда була найбільш активною в Європі, стали грудень 2022 року та січень 2023-го... Також період масованих атак на енергетичну інфраструктуру став одним з пікових навантажень пропаганди РФ на інформаційне середовище... У країнах Європи найбільш популярними фейками залишаються звинувачення України в нібито процвітанні нацизму та існування біолабораторій США на території України", – зауважила керівниця проєкту VoxCheck.

База доступна дев’ятьма мовами, зокрема англійською та мовами країн, які потрапили до фокуса дослідження. Там зібрано всі фейки пропаганди РФ, а також медіа, де вони циркулювали.

"На нашу думку, цей інструмент має бути корисним для журналістів, особливо для тих, хто працює із закордонними джерелами. Зокрема, аби ідентифікувати потенційно небезпечні джерела в цих країнах і зрозуміти, які теми потенційно чутливі до пропаганди РФ. Також база підійде для роботи дослідників, оскільки її можна завантажити й надалі робити власний аналіз", – сказала Сліпченко.

Як повідомляв ІМІ, засоби масової інформації Франції, Німеччини, Угорщини, Латвії та Італії мають певні відмінності в підходах до висвітлення української тематики. В усіх цих країнах меншою чи більшою мірою присутні проросійські наративи в інформпросторі, хоча медійники й розуміють, що Росія є агресором. Про це свідчать дані дослідження “Протидія наративам російської пропаганди про Україну в західних медіа”, проведеного Львівським медіафорумом у грудні 2022 – березні 2023 року.