Парламент Грузії посилив законодавство про наклеп

Парламент Грузії остаточно ухвалив поправки до закону про свободу вираження, які суттєво посилюють правила щодо наклепу. Про це повідомляє видання NewsGeorgia.

Ініціатива належить депутатам керівної партії “Грузинська мрія”. Її розгляд відбувався за пришвидшеною процедурою – на ухвалення знадобилося лише два дні. У третьому читанні всі 83 присутні депутати проголосували за.

Законопроєкт уточнює визначення наклепу як “заяви, що містить суттєво неправдивий факт і ганьбить ім’я особи”. Водночас із чинного формулювання прибрано умову про обов’язкову шкоду. Тепер досить, щоб заява “ганьбила ім’я”.

Одне з ключових нововведень – зміщення тягаря доведення. Якщо подано позов, відповідальним за доведення правдивості інформації стає відповідач. Позивач не зобов’язаний доводити свою правоту в суді.

Втім, якщо інформація виявиться неправдивою, але відповідач доведе свою сумлінність (наприклад, що він зробив обґрунтовані кроки для перевірки інформації перед поширенням), його можуть звільнити від відповідальності.

Також скасовано норму про “кваліфікований правовий імунітет” – положення, яке раніше захищало особу від відповідальності за наклеп, навіть якщо заява була суттєво неправдивою, але слугувала суспільному інтересу або була зроблена за згодою потерпілого.

Новий закон скорочує термін на примирення сторін у суді – з одного місяця до десяти днів. Якщо спростування або виправлення буде недостатнім, суд може зобов’язати відповідача виплатити грошову компенсацію.

Як зазначив депутат від “Грузинської мрії” Давид Матикашвілі, закон матиме ретроактивну силу на 100 днів. Тобто нові суворі норми застосовуватимуться й до заяв, зроблених до набуття законом чинності, якщо вони підпадають під цей строк.

Критики побоюються, що ці зміни можуть суттєво обмежити свободу слова в країні та використовуватимуться для тиску на медіа, активістів та опозицію. Вони вважають, що керівна партія бореться зі своїми опонентами на тлі політичної кризи.

Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що всі ініціативи його команди “сумісні з основоположним правом на свободу слова”. За його словами, мета змін – боротьба з практикою “безмежних образ і наклепів”.

Як повідомляв ІМІ, у грудні 2024 року новий президент Грузії Міхеїл Кавелашвілі, легітимність якого не визнала грузинська опозиція, підписав затверджені грузинським парламентом 13 грудня закони. Правозахисники характеризують їх як “репресивні”, “обмежувальні”, “каральні” та “недемократичні”. Зокрема, вони забороняють використання піротехнічної продукції й лазерів під час зборів та маніфестацій і закриття обличчя маскою або будь-яким іншим засобом. Порушення цих правил карається штрафами.