Низка ГО заявила про спроби влади послабити інституцію мовного омбудсмена

Низка громадських організацій заявила про спроби влади послабити інституцію уповноваженого із захисту державної мови, зокрема через просування кандидатур, які не відповідають вимогам цієї посади.

Заяву опубліковано 25 квітня на сайті Порталу мовної політики. Серед підписантів – понад 20 організацій.

Автори заяви нагадали, що 8 липня 2025 року спливає п'ятирічна каденція уповноваженого і, відповідно до статті 50 закону про державну мову, міністр юстиції, міністр культури та стратегічних комунікацій і уповноважений Верховної Ради з прав людини за три місяці до цієї дати мали подати на розгляд уряду кандидатуру для призначення на цю посаду на наступний термін.

“Як нам стало відомо, ці посадові особи кулуарно, потай від громадськості,  подали до Кабінету Міністрів кандидатури, придатність більшості з яких до виконання на належному рівні функцій уповноваженого із захисту державної мови викликає серйозний сумнів. Ідеться про працівників академічних інституцій – фахівців у галузі фольклору та етнографії”, – зазначили підписанти.

Також автори заяви зауважили, що навмисне не озвучують прізвищ кандидатур, бо “не сумніваються ні в рівні їхніх фахових знань у галузі фольклору та етнографії, ні в їхній щирій любові до української мови, пісні, звичаїв та традицій”.

“Але інституція уповноваженого – це не про мовознавство, етнографію чи фольклор”, – підкреслюється в заяві.

Ініціатори заяви нагадали, що завданнями інституції, відповідно до статті 49 закону про мову, є:

• захист української мови як державної;
• захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя, визначених цим законом, на всій території України й усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.

Крім того, автори заяви звертають увагу на те, що закон не випадково визначає, що кандидатом на посаду уповноваженого може бути громадянин, який “має досвід правозахисної діяльності або досвід діяльності із захисту державної мови та здатний за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнями виконувати відповідні посадові обов’язки”.

“Нам відомо, що дивний підхід до підбору та висунення кандидатур зовсім не є випадковістю чи недбалістю. На жаль, це наслідок втручання Офісу президента, який у найгірших традиціях “телефонного права” прагне реалізувати сценарій призначення “ручного” уповноваженого, який через брак необхідного досвіду та невідповідність кваліфікаційним вимогам не зможе ефективно відповідати викликам у галузі захисту державної мови, що стоять перед Україною”, – вважають заявники.

Такі дії вони розцінюють “як спробу навмисного нівелювання захисту державної мови, послаблення державної мовної політики в умовах, коли захист і утвердження української мови є надважливою складовою екзистенційної війни України проти російських агресорів”.

“Мовна політика і мовні інституції не можуть бути розмінною монетою в політичних іграх влади. Такий розвиток подій безумовно грає на руку Росії та її п’ятій колоні, провокуватиме активізацію проросійських сил, а також суспільне збурення через небажання влади ефективно захищати право громадян на власну мову у власній державі”, – йдеться в тексті заяви.

Її ініціатори закликали:

• президента і його офіс – не втручатися в процес призначення уповноваженого із захисту державної мови, який є виключною компетенцією уряду;
• кандидатів, які не відповідають визначеним законом кваліфікаційним вимогам, – не бути інструментами реалізації сценарію послаблення важливої інституції і зняти свої кандидатури;
• очільників міністерств і відомств, які висунули згадані кандидатури, – відкликати свої подання і внести натомість кандидатів, що мають значний досвід діяльності із захисту державної мови й будуть здатні, як сказано в законі, “здійснювати свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб” та ефективно виконувати покладені на них обов’язки.

Автори заяви підкреслили: вважають, що серед кандидатів має бути Тарас Кремінь, який під час першої каденції “засвідчив високий професіоналізм, незалежність і ефективну роботу із захисту державної мови та відповідно до закону може бути призначений на посаду Уповноваженого повторно”.

“Закликаємо Кабінет Міністрів України розглядати лише ті кандидатури, які однозначно відповідають визначеним законом вимогам і призначити людину, яка забезпечить сталість та ефективність роботи інституту Уповноваженого із захисту державної мови в умовах війни”, – додали автори заяви.

Як повідомляв ІМІ, за перший квартал 2025 року уповноважений із захисту державної мови отримав 307 скарг щодо порушення мовних прав у сфері обслуговування, що становить 48% усіх звернень.