Невідомі зламали фейсбук-сторінку науковиці й блогерки, що пише про ризики будівництва вітряків у Карпатах

Невідомі зламали фейсбук-сторінку науковиці й блогерки із Закарпаття Оксани Станкевич-Волосянчук, яка займається природоохоронною адвокацією та веде про це в соцмережі блог.

Про це повідомила на фейсбуці журналістка-розслідувачка Олена Мудра та розповіла деталі Інституту масової інформації.

Оксана Станкевич-Волосянчук є екологинею громадської організації “Екосфера” та викладачкою Ужгородського національного університету.

Її фейсбук-сторінку зламали після допису про ризики будівництва вітряків на найвищих полонинах Карпат. Допис Станкевич-Волосянчук від 4 квітня стосувався доцільності заміни природних екосистем Закарпатської області на промислові зони, в яких планується концентрувати великі генерувальні потужності, зокрема сотні планованих вітряків, які розраховані на експорт і прибуток, а не на розвиток розподіленої електрогенерації. 

За пів дня допис набрав стрімкого поширення, а ввечері блогерка виявила, що більше не має доступу до своєї сторінки, на яку була встановлена двоетапна автентифікація. Кожну спробу входу зустрічало повідомлення системи про тимчасове обмеження облікового запису, оскільки “підключений обліковий запис Instagram порушує правила”. 

Система пропонувала увійти в під'єднаний обліковий запис Instagram для подання апеляційної скарги. Причому, за словами Оксани Станкевич-Волосянчук, сторінки Instagram вона не має. 

До відновлення доступу до фейсбук-сторінки долучилися фахівці з цифрової безпеки. Відомо, що оперативна група спільноти Facebook уже відреагувала і зв’язалась із Оксаною. 

Оксана Станкевич-Волосянчук пов’язує злам сторінки зі своєю професійною та громадською діяльністю. 

“Мій пост учергове за кілька годин набув стрімкого поширення мережею. У своїх публікаціях я завжди даю аналіз на основі офіційних та відкритих джерел, тому аргументи типу “ви працюєте на газпром і Росію” чи “весь світ будує ВЕС, а ви проти” не працюють. Бо ми не проти розвитку вітроенергетики, ми за доцільність та оптимальне просторове планування будівництва таких об’єктів, адже в справі збереження клімату охорона та збереження природних екосистем є головним завданням, а розвиток відновлювальної енергетики – допоміжним. Думаю, що сприйняття аудиторією тез, висловлених у публікації, та миттєве її поширення врешті розізлило наших опонентів. До вечора моя сторінка була заблокована”, – розповідає про подію науковиця і блогерка. 

Як зазначає Олена Мудра, на Закарпатті бізнес-структури, пов’язані з колишнім народним депутатом Максимом Єфімовим, збираються забудувати вітропарками загальною потужністю понад 500 МВт одні з найвищих хребтів Українських Карпат – Полонина Руна, Лютянська Голиця та Верховинський Вододільний хребет, які є цінними природними територіями та об’єктами Смарагдової мережі України. Кредитувати будівництво ВЕС планує державний Ощадбанк, своєю чергою залучивши кредити ЄБРР. 

З початку 2024 року паралельно з процедурою обговорення містобудівної документації будівництва 30 вітряків на полонині Руна в Закарпатті стартувала широка кампанія проти забудови високогір’я вітряками. Громадськість просить відмовитися від проєктів на хребтах і знайти альтернативні місця для ВЕС на вже урбанізованих територіях. Однак застереження експертів ігноруються бізнесом, а влада цілковито підтримує будівництво в горах.