Не ІПСО, а наслідок багаторічної пропаганди – блогер "Східний" про цькування примусово депортованих у Кадіївці

Фото – Попасна.City

Дискредитація людей, яких росіяни примусово депортували з новоокупованих міст до староокупованих, – наслідок багаторічної пропаганди, яку Росія проводила на території, що вісім років називають ОРДЛО.

Таку думку в коментарі представниці ІМІ висловив блогер, автор телеграм-каналу "Позивний "Східний". Він багато років висвітлює події, що відбуваються на територіях, які Росія окупувала у 2014-му. На його прохання ми не називаємо його імені.

За словами блогера, в Алчевську-Кадіївці (Луганської області) інформаційна політика дещо різниться від решти. 

"Почнемо з того, що Стаханов (Кадіївка – після декомунізації) – це своєрідний двигун у механізмі колабораціонізму в Луганській області. Не останню роль в окупації росіянами Луганщини відіграли якісь персони та їхні "банди" з нашого міста. Болотов, Карякін, Дрьомов – це наша чорна мітка. Відповідно, це не могло не вплинути на суспільну ситуацію в місті. Скажімо так, у 2014 році в нас "російська весна" була дещо активнішою та підігрівалася сильніше, ніж у багатьох інших містах. Далі поява "всевеликого війська донського", "козаки Дрьомова" (вони ж 6 окремий мотострілецький полк ім. Платова). Все це й досі залишає відбиток на громадському порядку міста. Щодо гуманітарної ситуації, то Стаханов тут далеко не в кращому світлі навіть щодо менших міст окупованої Луганщини. У місті немає повноцінно працюючих підприємств, та й загалом виживати можна, лише гастролюючи по заробітках", – зазначає блогер.

Він твердить (і про це свідчать дописи в пабліку окупаційної адміністрації Стаханова (Кадіївки), що з Попасної був великий потік депортованих жителів саме до Стаханова, також привозили жителів Рубіжного. 

"Здебільшого цих людей просто завантажили автобусами й відвезли, навіть до ладу не продумавши їхнє розміщення, не кажучи вже про якусь організовану допомогу. Нерідко до Стахановської лікарні привозили поранених мирних з Попасної – це взагалі виглядає максимально цинічно. Спочатку зі Стаханова стріляють "Урагани" по Попасній, а потім постраждалих від цих "Ураганів" місцевих жителів привозять до того ж Стаханова "рятувати". Навіть приблизну кількість цих людей важко назвати", – додає "Східний".

Людей розміщували в гуртожитках, які давно не придатні для нормального проживання. Водночас стаханівчан закликали допомогти біженцям шкарпетками та буханцем хліба. 

"Знімали показушні сюжети з приїздом різних патріотичних організацій, влаштовуючи для діток біженців якісь розважальні сценки, нібито привозили допомогу. Все це виглядало жахливо", – додає чоловік.

За його словами, спочатку місцеві не звертали уваги на цей факт, хоча вже тоді знаходилися деякі персонажі з висловлюваннями в стилі "вони ж зрадили ЛНР, навіщо їх рятують: вони обрали життя в Україні, ну ось нехай і страждають".

"Дискримінація почалася не лише в пабліках вконтакті, бо в пабліки це все перейшло з вулиць. Усе починалось із розмов у магазинах, на зупинках, просто на кухнях: "до нас нациків привезли". Тоді ж з'явилися легенди, мовляв містом з'явилися прапори України, вивішують їх біженці з Попасної та Рубіжного. Рівно тоді ж містом почала гуляти найвідоміша байка: "біженці зі своїми дітьми ходили магазином, а діти кричать "Слава Україні!". Причому подібна розповідь гуляла абсолютно всіма містами окупованої Луганщини", – зауважує блогер.

За його словами, якщо в середині весни почалося цькування біженців лише через вигадані "вигуки та прапори України у вікнах гуртожитків", то з червня в Кадіївці почалася конкретна ворожнеча до примусово евакуйованих громадян.

"Починаючи з червня в Стаханові почали знищувати одну за одною бази окупантів, горіли склади боєприпасів, казарми. Чомусь місцеві вирішили, що в цьому винні саме біженці із сусідніх раніше підконтрольних Україні міст – "вони наводять на наших хлопців!". Червень-липень біженців цькували цим постійно, бо "поки їх сюди не привезли, наших хлопців не знищували в місті". Вони не розуміли, що це пов'язане з постачанням Україні високоточного західного озброєння, а не через коригування вогню якимись бабусями з Попасної. Але кому це можна було б пояснити? Адже місцевим проросійським було легше звинуватити біженців з маячками для коригування артилерії, ніж визнати повну вразливість місць дислокації російських окупантів, а отже, слабину російської армії", – говорить блогер.

Він упевнений, що така дискредитація місцевих не окрема ІСПО, а наслідок ворожої пропаганди за роки окупації.

"Я думаю, що це цілком собі природний процес, але виник на ґрунті багаторічної російської пропаганди. Адже по місцевому "козачому радіо" всі вісім років крутили страшилки з тієї ж Попасної, як там за російську вбивають, нацисти бешкетують та інше марення. Таким чином, під впливом пропагандистської машини багато людей зненавиділи мешканців практично сусіднього містечка. Я не думаю, що росіяни спеціально запускали будь-яке ІПСО на цю тему. Але однозначно відіграли в цьому велику роль, бо такий маразм – це багаторічна інформаційна обробка людей в окупованих росією містах. Її наслідки", – резюмував блогер.

Як повідомляв ІМІ, в окупованій Кадіївці (до декомунізації Стаханов, Луганщина) знищено офіс "Телегазети". 

У грудні 2014 року незаконні збройні формування в окупованому Стаханові захопили квартиру на той момент головного редактора "Телегазети" міста Стаханова Луганської області Євгена Таратухіна.

Тоді ж, у 2014-му, "Телегазета" релокувалася до Старобільська. Але після того, як Росія окупувала це місто, в березні 2022 року, співробітники редакції виїхали з нього і нині працюють дистанційно в різних куточках України.