Національна рада з питань телебачення і радіомовлення затвердила свої критерії зарахування осіб до суб’єктів у сфері онлайн-медіа. Раніше директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк звертала увагу, що, згідно із Законом “Про медіа”, саме орган співрегулювання розробляє і затверджує ці критерії, а Нацрада згодом затверджує їх своїм рішенням.

Рішення Нацрада ухвалила на засіданні 29 жовтня. Критерії розробила відповідно до Закону України “Про медіа”, повідомляється на сайті Нацради. 

Документ визначає ознаки, за якими можна встановити, чи належить діяльність особи, яка поширює масову інформацію в інтернеті, до сфери онлайн-медіа відповідно до Закону України “Про медіа”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Які критерії визначатимуть онлайн-медіа

Документ визначає сім критеріїв, за сукупністю яких оцінюється діяльність осіб, що поширюють масову інформацію на власних вебсайтах та/або через облікові записи на платформах спільного доступу до інформації:

  • відповідність діяльності цілям і призначенню медіа;
  • наявність редакційного контролю;
  • регулярність поширення інформації;
  • публічний характер діяльності;
  • наявність постійної назви;
  • поширення інформації на власному сайті або через власні облікові записи на платформах спільного доступу;
  • відсутність сукупності ознак аудіовізуального медіа.

Критерії поширюються також на заявників, які подали до Нацради заяву про реєстрацію онлайн-медіа.

Які ресурси можуть вважати онлайн-медіа

Основною метою онлайн-медіа має бути поширення інформації для широкої громадськості задля інформування, розваг або просвіти. Це можуть бути новини, аналітика, журналістські розслідування, інтерв’ю, культурні огляди та навчальні матеріали.

Сам факт публікації інформації в інтернеті не означає, що ресурс є онлайн-медіа. Наприклад, сайти й облікові записи, основним призначенням яких є продаж товарів, надання послуг, розміщення реклами або висвітлення статутної діяльності організації, не відповідають критерію призначення медіа. Водночас окремі розділи таких ресурсів можуть відповідати критеріям, якщо їхньою основною метою є поширення масової інформації.

Важливою ознакою є редакційний контроль – ухвалення рішень щодо створення або добору матеріалів, їхнього змісту, форми та поширення. Про його наявність можуть свідчити редакційна політика, наявність відповідальних редакторів, авторських матеріалів, тематичних рубрик та архівів публікацій.

Використання штучного інтелекту саме по собі не виключає наявності редакційного контролю. Важливо, щоб остаточні рішення про зміст і оприлюднення матеріалів ухвалювала редакція або інша відповідальна особа.

Регулярність публікацій не передбачає обов’язкового редакційного графіка чи мінімальної кількості матеріалів. Тимчасові перерви через технічні проблеми, сезонність або інші об’єктивні обставини не означають автоматичної невідповідності цьому критерію.

Платний доступ за підпискою або необхідність створити обліковий запис також не виключають належності ресурсу до онлайн-медіа, якщо умови доступу однакові для всіх користувачів.

Чим онлайн-медіа відрізняється від аудіовізуального

Окремо документ розмежовує онлайн-медіа та аудіовізуальні медіа. 

Основною формою поширення інформації в онлайн-медіа є текстові матеріали та статичні зображення. Відео й аудіо можуть доповнювати публікації, а трансляції суспільно значущих подій – бути частиною інформаційної діяльності.

Водночас сервіси, основною метою яких є поширення аудіовізуальних або аудіальних програм за розкладом чи надання доступу до каталогів таких програм, не належать до онлайн-медіа за визначеними критеріями.

Як розробляли документ

Закон “Про медіа” передбачає спільне затвердження критеріїв Нацрадою та органом спільного регулювання. Якщо такий орган не створено або він не визначив критерії у встановлений законом строк, регулятор може затвердити їх самостійно. Рішення Нацради втрачає чинність після набрання чинності критеріями, визначеними органом співрегулювання.

Орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа створили 10 червня 2024 року, однак, зазначає Нацрада, станом на липень 2026 року він не визначив відповідних критеріїв.

Нацрада винесла проєкт документа на громадське обговорення 9 липня. Після отримання пропозицій і зауважень від представників медіа, громадських організацій та органу спільного регулювання регулятор розглянув їх 2 та 6 жовтня. Частину пропозицій урахували під час доопрацювання документа.

Водночас затвердження критеріїв не змінює передбаченого законом добровільного характеру реєстрації онлайн-медіа. Документ також не застосовується до випадків поширення інформації, які відповідно до частини другої статті 2 Закону України “Про медіа” перебувають поза сферою його дії.

Що передувало

Як повідомляв ІМІ, 17 лютого 2026 року орган співрегулювання у сфері онлайн-медіа обрав головою правління директорку Інституту масової інформації Оксану Романюк.

8 травня 2026 року Орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа та українські медійні організації закликали Нацраду запровадити мораторій на перевірки та застосування санкцій щодо реєстраційного статусу медіапослуг в інтернеті.

Оксана Романюк закликала Нацраду запровадити мораторій на штрафи за нереєстрацію медіапослуг в інтернеті, які регулятор трактує як окремі нелінійні аудіовізуальні медіасервіси, та виробити правила реєстрації разом з медіаринком, а не замість нього.

9 липня 2026 року Нацрада розробила і винесла на громадське обговорення критерії онлайн-медіа.