Із січня 2025 до серпня 2026 року включно Національна рада з питань телебачення і радіомовлення винесла приписи 12 суб’єктам у сфері медіа через порушення законодавства щодо реклами тютюнових та нікотинових виробів.
Про це Нацрада повідомила у відповідь на запит представниці Інституту масової інформації у Волинській області Маї Голуб та йдеться в дослідженні ІМІ.
У десяти випадках ішлося про публікації на сайтах онлайн-медіа, ще один припис отримала Instagram-сторінка Великого Києва та ще один – MEGOGO за порушення в ефірі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
У десяти кейсах, що стосувалися сайтів онлайн-медіа, Нацрада виявила 11 публікацій. Дві з них були опубліковані на сайті “Еспресо”. Десять із цих одинадцяти текстів стосувалися тютюнової компанії Philip Morris, і окремо RAU.ua отримав припис за матеріал про Ploom.
Зокрема, приписи від Нацради отримали:
- Асоціація “Ретейлерів України” (сайт rau.ua);
- ТОВ “Уяви!” (Forbes);
- ПрАТ “Картель” (dsnews.ua);
- ТОВ “ІА Інтерфакс-Україна” (Інтерфакс-Україна);
- ТОВ “ІА Українські Новини” (Українські Новини),
- ТОВ “Голдберрі” (“Еспресо”),
- ГО “Агентство вільної інформації” (Цензор.НЕТ),
- ТОВ “УП медіа” (“Економічна правда”),
- ТОВ “Бізнесгрупп” (Kyiv Post),
- ТОВ “Видавничий дім “МЕДІА-ДК” (biz.nv.ua),
- ТОВ “ІА Великий Київ” (сторінка в Instagram),
- ТОВ “Мегого” (ефір Megogo).
Хвиля публікацій про Philip Morris
У квітні 2026 року на сайтах низки популярних всеукраїнських медіа з’явилися майже однакові матеріали про Philip Morris та інвестиції компанії в розвиток нікотинових паучів на суму $10 млн.
Після того як Нацрада винесла медіа приписи, ці публікації зникли. Видалені матеріали вдалося відновити за допомогою Wayback Machine та проаналізувати їхнє маркування. Наприклад, публікація на сайті Асоціації ретейлерів України про пристрій для нагрівання тютюну без згоряння, що працює зі стіками, мала позначку “Реклама/прес-релізи”.
Матеріал на сайті Інтерфакс-Україна про інвестиції Philip Morris у нікотинові подушечки був розміщений у розділі “Інвестиції” без позначки про рекламний характер.
На сайті “Економічної правди” текст мав позначку PROMOTED, “Еспресо” позначило матеріал як PR, а текст на сайті Kyiv Post був розміщений у рубриці “У фокусі”.
Матеріал на сайті Українських Новин також не мав позначки про рекламу.
На сайті Forbes публікація про нікотинові подушечки мала позначки “Реклама” та “Партнерський матеріал” у кінці тексту.
Припис – це ще не штраф
Усі згадані редакції та компанії – власники медіа отримали саме приписи (попередження), а не штрафи.
За словами юриста Інституту масової інформації Петра Стойнова, для зареєстрованого медіа Нацрада може винести до п’яти приписів перед застосуванням штрафу за незаконну рекламу на сайті тютюнових виробів. Для незареєстрованих медіа передбачено до трьох таких попереджень.
Юрист зауважив, що для онлайн-медіа відповідальність лежить виключно в межах Закону “Про медіа”, а єдиним державним органом, що має право їх штрафувати за такі публікації, є Нацрада.
“Закон класифікує порушення вимог щодо реклами тютюну як незначне порушення. Національна рада застосовує фінансові санкції до редакції, якщо медіа вичерпує ліміт проігнорованих приписів. Після перетину цієї межі регулятор накладає штраф, розмір якого становить від 5 до 10 мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення”, – зазначив він.
Наразі мінімальна заробітна плата в Україні становить 8647 грн, тож ідеться про штраф від 43 235 до 86 470 грн.
Повний текст дослідження ІМІ читайте за посиланням на сайті.
