Наріман Джелял розповів, що не дозволяв собі зневіритися

Наріман Джелялов, фото – Еспресо

Звільнений з російського ув’язнення перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу та журналіст Наріман Джелял розповів, що не дозволяв собі зневіритися, також підтримував своїх товаришів.

Про це він сказав в інтерв'ю телеканалу “Рада” після звільнення, повідомляє Укрінформ.

“Я вірив у те, що мене звільнять, бо для людини, яка незаконно опинилася за ґратами, зневіритися – це майже смерть. Психологічно. Я не давав собі і тим хлопцям, які були поряд, зламатися”, – сказав він.

Джелял подякував усім українцям, які його підтримували в полоні та поінформував, що вже звернувся до родичів хлопців, які були разом з ним засуджені, щоб вони не втрачали надії на звільнення своїх близьких.

Про своє звільнення він дізнався, коли його забрали з роботи 24 червня у в'язниці: “Пропрацював пів дня, прийшли співробітники – мене забрали з роботи, сказали - збирай речі. Я зустрівся з головою оперативної служби тюрми, де я знаходився, і він сказав, що будуть мене звільняти”.

А вже 25 червня його забрали з камери та повідомили, що звільнять і повернуть в Україну.

“Співробітники ФСБ приїхали за мною і доставили до Красноярського СІЗО, де дві доби я наодинці в окремій камері ще чекав, поки за мною приїдуть, і ми вирушили до кордону Білорусі по обмін”, – додав Джелял.

За його словами, останній шлях до волі розпочався 27 червня вранці.

“До мене приїхали співробітники ФСБ, зав'язали очі, наділи кайдани, і ми почали цей довгий, останній шлях до дому, до волі. Був такий марафон: ми звичайним літаком вилетіли до Москви, там пересіли на автотранспорт, потім на інший, де я вже приєднався до групи моїх співвітчизників, з якими ми проходили цей шлях – обмін. На кордоні з Білоруссю нас прийняла якась група спецназу, і на гелікоптері нас три години доставляли на кордон. І в ці останні години з нас зняли кайдани і надягли такі стяжки пластикові. Мені ці пластикові стяжки навмисно дуже туго стягнули. Я попросив їхнього командира трохи попустити. Сліди від цього ще залишився”, – розповів він.

Зараз Джелял почувається добре, але повинен пройти медичне обстеження, є деякі проблеми. Він зазначив, що в російському полоні до багатьох в'язнів застосовували імітації розстрілів та тортури, але його лише принижували.

“Однак я в більш-менш доброму стані і психічно і психологічно. У полоні були у мене панічні атаки, однак додавала сил підтримка людей”, – сказав він.

Також він розповів, що у російському полоні дуже хвилювався за батьків, дружину та дітей, але, на жаль, батько не дочекався його звільнення.

Джелял дуже хоче, щоб Крим був вільний від окупантів: “Я б дуже хотів, щоб ця війна, яка почалася з Криму, закінчилася Кримом, щоб Крим був вільний. Там багато людей чекають цього і мають надію”.

Як повідомляв ІМІ, Наріман Джелял – перший звільнений зі списку 30 українських журналістів, захоплених Росією, який оприлюднив Інститут масової інформації.

Після звільнення Джелял заявив про готовність взяти участь у процесі звільнення українських в’язнів Кремля.