Найчастіше органи влади відмовляли в даних про бюджетні кошти, земельні та кадрові питання – моніторинг

В Україні з 2022 року суди розглянули майже 2 тисячі справ з питань доступу до публічної інформації. Найчастіше розпорядники відмовляли в наданні даних про використання бюджетних коштів, земельних питань та кадрових рішень.

Про це розповіли юристи ГО “Платформа прав людини” (ППЛ) під час презентації звіту про результати моніторингу стану дотримання права на доступ до публічної інформації у 2022–2024 роках, повідомляє ZMINA.

Для виявлення випадків неправомірного обмеження доступу до публічної інформації й оцінювання ефективності механізмів оскарження цих відмов медіаюристи ППЛ проаналізували:

• судову практику в справах про адміністративні правопорушення; 
• запити на доступ до публічної інформації; 
• адміністративні справи; 
• публікації в медіа;
• вивчили реєстр скарг, поданих до уповноваженого ВР з прав людини.

За період із 2022 до кінця 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень було виявлено та проаналізовано 1882 рішення. З них – 1457 рішень у судах першої інстанції.

На думку суддів, лише в третині випадків розпорядники обмежували доступ до певної категорії інформації правомірно. А в 68% рішеннями судів першої інстанції були поновлені інформаційні права запитувачів.

Серед категорій інформації, доступ до якої розпорядники найчастіше обмежували, були:

• фінансова документація – 268 відмов;
• інформація про земельні ділянки – 192 відмови;
• кадрова документація – 105 відмов;
• комунальне майно – 97 відмов;
• судові та процесуальні рішення – 43 відмови;
• інформація щодо перетину державного кордону – дев’ять відмов;
• відео з камер спостереження – шість відмов;
• бомбосховища – чотири відмови.

Щодо відмов у доступі до даних фінансової документації в 79% суд задовольнив вимоги позивачів. Найпоширеніші питання, які ставали предметом судового розгляду:

• інформація про зарплату працівників бюджетних організацій;
• про використання бюджетних коштів;
• фінансові звіти й інша документація.

Основні підстави для відмови в наданні інформації розпорядники вказували такі: 

• захист персональних даних;
• обмеження, пов’язані з воєнним станом.

Найчастіше доступ до фінансової документації обмежували такі органи: 

• Міноборони; 
• Державне бюро розслідувань; 
• Державна податкова служба України; 
• міські та сільські ради.

Також юристи виявили дев’ять судових справ, які стосувалися перетину державного кордону. Позивачі, переважно журналісти, звертались із запитами про надання публічної інформації до ОВА (зокрема, Львівської та Закарпатської ОВА), Державної прикордонної служби України, Національної поліції та Служби безпеки України. 

В усіх дев’яти рішеннях суди визнали відмову в наданні такої інформації неправомірною. Тож судова практика підтверджує відкритий характер інформації щодо перетину державного кордону в контексті воєнного стану і захищає право суспільства на отримання такої інформації для забезпечення публічного контролю та обговорення, зазначається у звіті.

Як повідомляв ІМІ, згідно з дослідженням Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги та Інституту розвитку регіональної преси, головні проблеми, які зараз заважають ефективно працювати регіональним медіа, – обмеження доступу до публічної інформації без законних підстав під приводом воєнного стану та відсутність ефективних механізмів захисту журналістських джерел інформації.