Юристи назвали законодавчі прогалини, що загрожують регіональним медіа під час війни

Головні проблеми, які зараз заважають ефективно працювати регіональним медіа, – обмеження доступу до публічної інформації без законних підстав під приводом воєнного стану та відсутність ефективних механізмів захисту журналістських джерел інформації.

Про це свідчать дані дослідження, обговорення якого влаштувала Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги та Інститут розвитку регіональної преси, повідомляє кореспондентка Інституту масової інформації.

Фото – Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги

Також, зазначають автори дослідження, роботу медіа послаблюють:

• фінансовий тиск на редакції через судові позови;
• різночитання судової практики в справах проти журналістів.

“Ми підготували поки що каркас того, яку проблематику ми бачимо і з якою проблематикою маємо намір працювати, щоб покращити законодавчий ландшафт у сфері медіа”, – зазначив виконавчий директор БО “Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги”, адвокат, голова комітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Національної асоціації адвокатів України Віталій Місяць.

За словами керівниці юридичних програм ГО “Інститут розвитку регіональної преси”, адвокатки, медіаюристки Людмили Панкратової, коли дослідники почали аналізувати прогалини в національному законодавстві, які впливають на роботу медіа, то, з одного боку, великих провалів не знайшли.

“Але в практичних кейсах розкривається те, що законодавство або застаріле, або не враховує потреб журналістів в умовах воєнного стану”, – зауважила Людмила Панкратова.

Медіаюристка, тренерка Інституту розвитку регіональної преси, адвокатка Оксана Максименюк звернула увагу на нестабільність судової практики: “Сьогодні на одну ситуацію можна знайти різні висновки суду. Це створює колізію, що реально порушує права журналістів”.

Під час дискусії учасники особливу увагу приділили питанню великих сум компенсацій, які вимагають позивачі в справах проти журналістів.

“У нас уже були два позови, де позивач вимагав відшкодувати витрати на адвоката в розмірі 150–200 тисяч гривень. В обох випадках ми змогли відбити, але це складно”, – розповіла Оксана Максименюк.

Для маленьких регіональних редакцій, додала Людмила Панкратова, такі суми можуть призвести до закриття, адже фінансові можливості регіональних медіа набагато менші.

Також експертки наголосили, що арешт рахунків редакцій та журналістів починається дуже швидко після набрання рішенням суду чинності. Протягом трьох днів блокуються рахунки, накладаються арешти на автомобілі, майно. І, навіть якщо касаційна скарга буде подана, арешт уже накладено.

Також медіаюристки нагадали про використання воєнного стану як підстави для відмов у наданні публічної інформації.

“Органи місцевої влади, органи самоврядування, державні органи на запит журналіста відповідали: ми не можемо вам надати інформацію, оскільки зараз є надзвичайний стан, правовий режим воєнного стану є надзвичайним станом, тому чекаємо того часу, коли закінчиться війна”, – сказала Оксана Максименюк.

Вона навела приклад запиту щодо відряджень народних депутатів.

“Апарат Ради дуже гарно відповів. Каже: “У нас воєнний стан – ця інформація може зашкодити державі, бо ворог буде знати інформацію, куди їздили наші депутати. Ми ж не можемо вам розкрити тематику, на які заходи вони їздили. Ворог знатиме, з якими країнами ми домовлялися про допомогу”. Хоча, знову ж таки, ніхто не просив надати, на які робочі зустрічі їздили. Просили надати виключно інформацію про те, куди їздили, коли повернулися”, – розповіла Оксана Максименюк.