"Нафтогаз України" розглянув лист журналістів із проханням про коментар як запит

Фото – lexinform.com.ua

Журналісти хмельницької редакції ЖАР.INFO звернулися листом до газопостачальної компанії “Нафтогаз України” з проханням надати коментарі для матеріалу про російський бізнес на Хмельниччині. У відповідь отримали листа з частково наданою інформацією про наглядову раду, частку власності та відмовою щодо розгляду інших питань, оскільки, на думку компанії, це запит, а інформація не створена і, відповідно, не може бути надана.

Про це повідомляє представниця ІМІ в Хмельницькій області.

Журналісти редакції ЖАР.INFO (функціонує на базі громадської організації “Жіночий Антикорупційний Рух”) працюють наразі над матеріалом про російський бізнес та дії правоохоронних органів щодо арешту активів осіб, які пов’язані з РФ. Зокрема, журналістів цікавить позиція компанії, яка на чверть володіє акціями однієї з таких юросіб. 11 січня медійники надіслали на бланку організації листа з переліком питань, а саме щодо членства представниці компанії в його наглядовій раді юрособи, перспективи націоналізації частки власності з російським корінням та наявного кримінального провадження. 

19 січня журналісти отримали листа від “Нафтогазу України” з незначною частиною інформації про частку власності, формування наглядової ради юрособи та відмовою щодо розгляду інших питань, оскільки це запит, на думку компанії, а інформація не створена і, відповідно, не може бути надана.

У своєму листі газопостачальна компанія посилалася на статті 1 ЗУ “Про доступ до публічної інформації” та пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року №10 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ про публічної інформації”.

Юрист ІМІ Роман Головенко рекомендує журналістам надсилати запит на інформацію щодо питань, які стосуються інформації, що вже створена, до прикладу про процедуру переобрання складу наглядової ради юрособи та членства в ній. Поряд з тим усі інші питання – це створення інформації, а прохання про коментар не зобов'язує отримувача його надавати, оскільки надання коментарів – право, а не обов'язок.

“Єдине питання, яке тягне на запит, це питання щодо процедури призначення. Все решта – це створення нової інформації. Юридично їх неможливо змусити дати коментар”, – зазначив юрист.

Також журналісти зверталися до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з проханням надати коментарі. Правоохоронці розглянути прохання як запит та зазначили, що надати запитувану інформацію, зважаючи на необхідність збереження таємниці досудового розслідування, не є можливим.

“Запитувана інформація щодо наявності кримінальних проваджень, статусу їх учасників, результатів досудового розслідування, а також про статус певних громадян та суб’єктів господарювання не підлягає розголошенню”, – йдеться у відповіді САП.

Як повідомляв ІМІ, Державне бюро розслідувань вимагало від журналістів кваліфікованого електронного підпису під листом із проханням про коментар.