На Волині не пропустили журналістку до Президента України, який прилетів у Гончий Брід (оновлено)

У день прибуття  Президента України  Петра Порошенка на Волинь охорона  відмовилася пропускати журналістку  Світлану Мех.

Інцидент трапився  8 липня у Гончому Броді Ковельського району, куди Президент Петро Порошенко прилетів вшанувати пам’ять жертв Волинської трагедії.

Про це повідомляє регіональна представниця ІМІ у Волинській області.

У  день візиту Петра Порошенка охорона працювала в посиленому режимі. На місці було чимало працівників СБУ, поліції. Перед входом у журналістів перевіряли вміст сумок. Стояла металева рамка, за допомогою якої охорона визначала, чи є колючо-ріжучі предмети в охочих побачити Президента. Журналістів працівники СБУ також просили показати, що їхні фотоапарати справді фотографують.

Напередодні заходу у Волинській ОДА оголосили акредитацію. Працівники ЗМІ мали можливість зголоситися й записатися для участі в заході.

Від Волинської ОДА також було організовано доїзд до Гончого Броду, де вшановували пам'ять жертв Волинської трагедії.

Журналістка Світлана Мех їхала на місце події разом з київськими колегами, і вони запізнилися в Гончий Брід, бо знімали також цього дня Президента Польщі Анджея Дуду в Олиці.

Світлана Мех розповіла представниці ІМІ у Волинській області Маї Голуб, що про запізнення попередила тих, хто проводив акредитацію.

«Я була акредитована і попередила Каріну Мариневич  (працює у прес-службі Волинської ОДА – авт.), що пізніше приїду з колегами з Києва. Вона сказала, щоб ми не хвилювалися і що нас проведуть. Але  ніхто не провів», – зазначила Світлана Мех.

У Гончому Броді служба охорони з Києва не дозволяла Світлані Мех пройти, поки Президент України не закінчить промови. Її колеги теж не потрапили на захід. Сфотографувати чоловіка, який не пропускав Світлану Мех, не вдалося, тому що у неї розрядився телефон.

Додзвонитись до представників Волинської ОДА, які здійснювали акредитацію, журналістка не змогла, оскільки під час виступу Президента не працював мобільний зв’язок та інтернет.

Охороні Світлана Мех показала своє журналістське посвідчення, представилась, однак їй не дозволили потратити на захід, і вона пропустила все, хоч приїхала у Гончий Брід.

У цей час вона побачила, як люди із цього села спокійно проходили, але її не пропускали.

Тоді  Світлана Мех запропонувала, щоб пройти як звичайна громадянка, яка хоче послухати Президента. Проте їй цього не дозволили зробити, зазначивши: «Ви ще будете там якісь питання ставити».

Журналістка наразі не зверталася до поліції із заявою щодо перешкоджання професійній діяльності.

Як розповіла ІМІ Каріна Мариневич, наприкінці промови до неї підійшов охоронець і повідомив, що приїхала ще журналістка Світлана Мех. Вона підтвердила, що журналістка була акредитована і мала бути на заході. Проте після промови захід уже фактично закінчився. Інший журналіст повідомив ІМІ, що телефонна мережа працювала, бо у нього було пряме включення в ефір.

Медіа-юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров зазначив, що права журналістів на відвідування різноманітних заходів передбачено низкою законів України, пов’язаних з інформацією і ЗМІ. Зокрема, статтею 25 Закону України «Про інформацію».

Наприклад, частина друга статті 25 Закону України «Про інформацію» визначає, що журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.

«Щодо вимоги акредитації журналіста як умови допуску на певний захід треба додатково зазначити, що абзац 2 частини першої статті 26 Закону України «Про інформацію» прямо визначає: відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень», –  наголосив медіа-юрист ІМІ Алі Сафаров.

«Виходячи з наданої інформації, церемонія вшанування пам’яті загиблих українців у Гончому Броді Ковельського району була відкритим заходом. Таким чином, недопуск журналіста до виконання ним своїх професійних обов’язків має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України», – додав Алі Сафаров.

Зокрема, стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів:

«1. Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності – карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю - караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.

3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого».