На війні загинув студент-журналіст вінницького вишу Дмитро Яременко

Фото - Кафедра журналістики ВДПУ ім. М. Коцюбинського

Під час виконання бойового завдання на Сєвєродонецькому напрямку (Луганщина) загинув 18-річний Дмитро Яременко. Він був студентом другого курсу спеціальності “Журналістика” Вінницького державного педагогічного університету  ім. М. Коцюбинського. 

Про це повідомляється на фейсбук-сторінці Кафедри журналістики Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського та видання “20 хвилин”.

13 листопада у бліндаж на “нулі”, де був Дмитро, прилетіла міна. Обстріли були такі потужні, що ніхто не міг навіть підійти туди, щоб забрати поранених. Тіло хлопця забрали лише через три дні.

Дмитро народився в Маріуполі. На початку повномасштабного вторгнення разом із родиною після двох місяців блокади міста перебрався до Львова, де завершив навчання у школі. Звідти – до Вінниці, де й вступив до університету.

В серпні 2023 року Дмитро вступив до лав Збройних сил України. Потрапив до 12-ої бригади спеціального призначення “АЗОВ” імені Дмитра Вишневецького Національної Гвардії України. Хлопець говорив, що обов'язково повинен доєднатися до людей, які б'ються за його рідне місто.

“Неймовірно хоробрий, сміливий, принциповий. Викладачі та одногрупники знали його як відповідального, талановитого, ерудованого студента, надійного та чуйного друга, патріота рідної України. Висловлюємо найщиріші співчуття рідним і близьким, розділяємо біль утрати. Світла пам'ять і вічна слава Герою!”, — написали на сторінці кафедри журналістики ВДПУ ім. М. Коцюбинського.

Про те, що Дмитро став до лав ЗСУ він повідомив викладачам вже по факту:

Фото - Кафедра журналістики ВДПУ ім. М. Коцюбинського

Поховали Дмитра Яременка 21 листопада на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Фото - "20 хвилин"

Військовий, історик та автор книг Олександр Мончак пригадав останню зустріч з Дмитром.

“Прочитане повідомлення про загибель Дмитра Яременка, а тепер і похорон вчергове воскресило в пам'яті мою останню зустріч з студентами та Дмитром. Я тоді перебував в одному з госпіталів області і на запрошення Аліни Олійник для майбутніх журналістів спробував розповісти що таке армія, ЗСУ і як з вояками потрібно спілкуватися. В самому кінці лекції до мене підійшов Дмитро і повідомив, що хоче іти у військо. Я наче спробував його схилити не робити цього, але вже впевнений, що досить не переконливо. Чому я тоді не спинився і не умовив його, що це не варто робити? Не знайшов слова, котрі б зачепили... Бо пообіцяв вчасно повернутися назад і тому поспішав? Вразив він мене тоді останнім і не очікуваним, сказавши: “Дозвольте потиснути Вам руку”. Ми обмінялись рукостисканням і він просто сказав: “Дякую”. Чи я його зарядив отою вояцькою енергією, чи він відчув, що отримав право на це, але він пішов. Пішов у певне самий бойовий підрозділ. Пішов назавжди... Царства Небесного Вам, дядьки, та тобі Дмитре. Спочивай з миром та м'якої землі тобі ВОЇНЕ” - пригадав Мончак.

У Дмитра Яременка залишилися бабуся, мама, брат та батько, який також став на захист України.