Найбільшим викликом для редакції Суспільного Суми під час створення документального проєкту “Вербна неділя: хронологія злочину” стало відтворення повної картини російського ракетного удару по Сумах, ризик ретравматизації свідків трагедії та відновлення точної хронології подій.
Про це авторка проєкту Христина Довбня розповіла представниці Інституту масової інформації в Сумській області Ользі Панфіловій.
У стрічці йдеться про російський ракетний удар по центру міста Суми 13 квітня 2025 року, який забрав життя 35 людей.
За словами Довбні, над проєктом команда працювала із січня 2026 року, поступово відновлюючи події через свідчення людей та офіційні дані.
За словами Довбні, це була довга і кропітка робота, яка вимагала не лише часу, а й постійного емоційного включення.
“Найскладнішим стало відтворення повної картини подій і робота з людськими історіями. Повернення до пережитого досвіду для вцілілих та очевидців часто було болісним, і кожне інтерв’ю вимагало максимально делікатного підходу. Окремим викликом була ретравматизація – ми постійно балансували між журналістським обов’язком зафіксувати правду і відповідальністю не завдати додаткової психологічної шкоди”, – розповіла Христина Довбня.
Ще одним викликом, за її словами, стала робота з великим масивом інформації: коментарями влади, постійними запитами до офіційних структур і тривалим очікуванням відповідей. Часто деталі доводилось уточнювати в кілька етапів, вибудовуючи точну хронологію подій.
Головна редакторка Суспільного Суми Катерина Гладенко розповіла, що над проєктом працювала команда філії мовника: авторка, редактори, оператори та дизайнер. Також їм допомагала команда хабу з Чернігова.
“Насправді цей фільм – результат роботи великої кількості людей. Ми вдячні нашим героям, які знайшли в собі сили знову пережити той день перед камерою”, – сказала Гладенко.
Для неї й команди цей документальний проєкт став спробою зберегти пам’ять про один з найтрагічніших днів в історії Сум.
“13 квітня 2025 року ми, як і сотні сум’ян, працювали на місці російського ракетного удару. Ми були там як журналісти, але водночас – як люди, які живуть у цьому місті. Згодом стало зрозуміло, що новинних сюжетів не досить, і виникла ідея зібрати все, що відомо на цей момент”, – зазначила Катерина Гладенко.
За її словами, вони хотіли не просто відновити хронологію подій, а зробити так, щоб за цифрами – 35 загиблих і понад 100 поранених – глядач побачив людей, їхні історії та життя, які в одну мить змінила російська ракета.
Найціннішими для команди, зазначила вона, стали відгуки людей, які були героями цього фільму або пережили ті події.
“Вони говорили, що стрічка точно передає атмосферу того дня. Багато хто зізнавався, що дивитися її важко, але це необхідно, адже пам’ять потребує не лише дат у календарі, а й людських історій. Сподіваюся, що після перегляду цього фільму кожен винесе із собою щось своє. Але найголовніше – щоб ми не забували людей, яких втратили, і хто є винуватцем цієї трагедії”, – сказала Катерина Гладенко.
