Міжнародні правозахисні медійні організації вшанували на четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну хоробрість українських журналістів, які й далі висвітлюють війну попри серйозні ризики й зниження міжнародної уваги. Організації закликають міжнародну спільноту посилити захист медійників, домагатися відповідальності винних у злочинах проти журналістів та відновлювати медіаінфраструктуру в Україні.
Про це йдеться в заяві, яку підписали Міжнародний інститут преси (ІРІ), Європейський центр свободи преси й медіа, Європейська федерація журналістів, Article 19 Europe і Free Press Unlimited.
“Цього дня річниці наші організації вшановують памʼять журналістів, убитих під час виконання професійних обовʼязків з висвітлення війни. Ми віддаємо шану цим репортерам, які принесли найбільшу жертву, щоб донести інформацію про війну українській і міжнародній аудиторії”, – йдеться в заяві, яку оприлюднив ІРІ.
Організації наголосили, що 2025 рік був найсмертельнішим для журналістів в Україні з перших місяців повномасштабного вторгнення – лютого-травня 2022 року. Зокрема, правозахисники нагадали про загибель французького фотожурналіста Антоні Лаллікана, журналістки Альони Губанової й оператора Євгена Кармазіна від російських дронових обстрілів у Донецькій області.
“Винуватці цих воєнних злочинів досі діють безкарно, і жодну причетну людину досі не було притягнуто до відповідальності”, – зауважили організації.
Також правозахисники згадали про 26 українських журналістів, що перебувають у російському полоні, здебільшого за фальсифікованими звинуваченнями в “тероризмі” й “шпигунстві”. Журналісти, звільнені з полону, свідчать про систематичну жорстокість і тортури в російських в’язницях.
“У цьому контексті трагічна й досі не пояснена смерть української журналістки Вікторії Рощиної в російській колонії у вересні 2024-го й далі дає привід боятися за безпеку інших увʼязнених журналістів”, – зазначили правозахисники.
Організації засвідчили свою повну солідарність із журналістами й медійниками, що потерпають від повномасштабного вторгнення.
“Протягом останніх чотирьох років українські журналісти показали неабиякий приклад своїм європейським колегам, не припиняючи роботи в дуже складних воєнних умовах, де багато з них втратили свої життя або зазнали поранень, документуючи жахи війни. Партнери проєкту Media Freedom Rapid Response і далі займатимуться моніторингом, адвокацією й підтримкою української медіаспільноти – зараз і в майбутньому, підтримуючи боротьбу за вільну та незалежну журналістику в Україні”, – йдеться в заяві.
Організації закликали акторів, що мають дипломатичний і адвокаційний вплив, негайно й систематично докладати зусиль, щоб домогтися звільнення українських журналістів, які досі перебувають за ґратами. Вони також закликали міжнародну спільноту включити відповідальність за порушення проти журналістів до ширших механізмів правосуддя й відповідальності за злочини, скоєні під час російського вторгнення в Україну.
“З огляду на ситуацію з медіа на лінії фронту закликаємо всі сторони поважати міжнародне гуманітарне право, яке гарантує журналістам доступ до зон збройних дій і надає їм захист як представникам преси”, – додали правозахисники.
Насамкінець організації закликали якнайшвидше відновити фокус міжнародної підтримки на допомозі українським медіа, зокрема через запровадження механізмів фінансування для відбудови зруйнованої критичної медіаінфраструктури по всій Україні.
Нагадаємо, за даними Інституту масової інформації, за чотири роки з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 896 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Повномасштабна війна продовжує залишатися головним викликом для існування українських медіа та безпеки журналістів із 2022 року.