ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Медіачек: висновок щодо сюжету ТРК "Рудана"

21.04.2020, 10:00
Фото – фейсбук ТРК "Рудана"
Фото – фейсбук ТРК "Рудана"

У межах спільного механізму громадських організацій "Детектор медіа" та "Інститут масової інформації" для розгляду скарг на ЗМІ "Медіачек" було подано скаргу щодо матеріалу на сайті телерадіокомпанії "Рудана" під заголовком "Щоб не повертати борг, убив молотком і розчленував. У Кривому Розі затримали 78-річного підозрюваного".

Нагадаємо, "Детектор медіа" та Інститут масової інформації запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР). 

Публікуємо повний текст висновку:

Висновок  №48 щодо матеріалу на сайті телерадіокомпанії "Рудана" під заголовком "Щоб не повертати борг, убив молотком і розчленував. У Кривому Розі затримали 78-річного підозрюваного"

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

  1. 19 лютого 2020 року до Ініціативи звернулася громадянка зі скаргою на цей матеріал, мотивуючи її неприкритим опублікуванням фрагментів тіла вбитої людини.
  2. Матеріал оприлюднено на сайті телерадіокомпанії "Рудана" 19 лютого 2020 року під рубриками "Ексклюзивно" та "Новини".
  3. Матеріал розповідає про розкриття вбивства пенсіонерки. Він проілюстрований вісьмома фото, на чотирьох із яких видно частини розчленованого тіла, зображення яких на фото не приховано. Ще на одному фото зображення приховано.

ІІ. Стандарти журналістської етики та правові норми, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

"Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов'язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи" (п. 3).

2. Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо захисту свободи вираження та інформації в період кризи (Guidelines of the Committee of Ministers of the Council of Europe on protecting freedom of expression and information in times of crisis) від 26 вересня 2007 року:

"Працівники ЗМІ мають дотримуватися, особливо в період кризи, найвищих професійних та етичних стандартів, зважаючи на їхню відповідальність у вказаний період за надання громадськості вчасної, правдивої, точної та повної інформації, виявляючи увагу до прав людей, їхніх особливої чутливості та ймовірних відчуттів невизначеності та страху".

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Скоєння злочину, а надто насильницького і з трагічними наслідками, однозначно є предметом суспільного інтересу й може висвітлюватися в медіа. Але таке висвітлення має здійснюватися з дотриманням прав жертв злочину, зокрема й опосередкованих.

2. У розглядуваному матеріалі зазначено, що загибла жила сама, за кілька років до цього овдовіла та поховала сина. Але це не означає, що в неї не було інших дітей, родичів або людей, з якими вона підтримувала близькі стосунки.

Ініціатива у своєму висновку №31 уже зазначала: "Документи Ради Європи передбачають врахування журналістами і ЗМІ моментів особливої чутливості людей, зокрема дотичних до висвітлюваного питання. Поширення інформації про смерть людини у формі демонстрації її закривавлених частин тіла однозначно зачіпає приватне життя її близьких, додатково акцентуючи увагу на їхній утраті". Там же йшлося також про рішення Комісії з журналістської етики від 11 січня 2019 року щодо скарги на публікацію про самогубство, в якому вона наголосила на неприпустимості демонстрування великим планом і без розмиття зображення тіла людини. Як уже зазначала Ініціатива, аналогічні стандарти мають застосовуватися під час висвітлення не лише випадків самогубства, а й інших трагічних подій, коли в кадр може потрапити тіло померлого (принаймні, якщо не йдеться про публічні поховальні ритуали, коли знімання санкціонували родичі).

3. Як зазначено в самому матеріалі, тіло загиблої було виявлене вранці за день до публікації. Отже, не всі її близькі на момент публікації могли бути поінформовані про її смерть або про жахливі деталі поводження вбивці з її тілом для приховування злочину (за районом, де вона мешкає, віком, даними про померлих родичів загиблу могли ідентифікувати люди, які її знали). Публікація неприхованих зображень понівеченого тіла вбитої додатково могла шокувати як цих людей, так і будь-кого з вразливою психікою, особливо дітей.

Той факт, що фотографії, ймовірно, були надані ЗМІ поліцією (про це свідчать логотип і написи на окремих фото), не звільняє медіа від обов'язку діяти за стандартами та приховати зображення понівеченого тіла від загального огляду.

Ініціатива "Медіачек" констатує, що телерадіокомпанія "Рудана" у своєму матеріалі "Щоб не повертати борг, убив молотком і розчленував. У Кривому Розі затримали 78-річного підозрюваного" припустилася порушення професійного журналістського стандарту невтручання в приватне життя людини (п. 3  Кодексу етики українського журналіста).

17 квітня 2020 року

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!