Медіа, вдаючись до сексизму в заголовках, прагнуть до клікабельності новини – експертка ІМІ

Фото – CHICAGOTRIBUNE.COM

Вдаючись до сексизму в заголовках, медіа в такий спосіб хочуть зробити новину клікабельнішою і додати гостроти матеріалу. Але часто читачі/-ки не читають текст новини, а роблять висновки виключно із заголовків.

Так медіаекспертка та тренерка з безпеки ІМІ Ірина Земляна прокоментувала “Повазі” матеріал, який опублікувало видання “Європейська правда” із заголовком “Жінка для Байдена: як темношкіра кандидатка у віцепрезиденти США допоможе здолати Трампа“.

Нагадаємо, 11 серпня ймовірний кандидат у президенти від Демократичної партії США Джо Байден назвав сенаторку від Каліфорнії Камалу Гарріс своєю партнеркою на виборах – потенційною кандидаткою у віцепрезиденти США. Планується, що Гарріс у жовтні на президентських перегонах як партнерка Джо Байдена проведе дебати з Майком Пенсом, теперішнім віцепрезидентом США.

Про це повідомила низка українських і закордонних ЗМІ,  зокрема і “Європейська правда”.

Ірина Земляна зазначає, що низка моніторингів медіа свідчить, що найчастіше до різних маніпуляцій вдаються саме в заголовках.

“Туди виносять неповну цитату, перебільшення, емоційно забарвлену лексику або сексизм, як це відбулося в даному випадку, та інше. Медіа таким способом хочуть зробити новину більш клікабельною і додати гостроти матеріалу. Але часто читачі/-ки не читають текст новини, а роблять висновки виключно на заголовках.

У цьому випадку автор дав чітку “оцінку” сенаторці штату Каліфорнія Камалі Гарріс, немовби єдина її заслуга, що вона жінка і підходить Байдену. Крім того, він чомусь зазначив колір шкіри, а це взагалі комбо дискримінаційних ознак в одному заголовку. Навряд би автор зазначив білий колір шкіри, правда? “Чоловік для Байдена: як білошкірий кандидат у віцепрезиденти США допоможе здолати Трампа” – ну абсурд же”, – наголосила експертка. 

Ідеться про “reversibility test”. Це універсальне правило, яке допомагає перевірити ваш журналістський матеріал чи допис у Facebook на коректність формулювань та наявність гендерної упередженості. Потрібно серед іншого замінити слова “він” на “вона” та перечитати текст, якщо нічого не “ріже вухо” – все в нормі. Особливу увагу слід звертати на формулювання запитань та епітети.