У Луцьку 29 квітня пані Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова зустрілася з волинськими журналістами, студентами та партнерами, щоб обговорити роль локальних медіа у підтримці демократичних цінностей та європейського курсу України.
Про це повідомила регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області Мая Голуб, яка брала участь у зустрічі.
Пані Посолка Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова виступила з ключовою промовою під час заходу у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків напередодні Всесвітнього дня свободи преси.
Катаріна Матернова відзначила важливість регіональних медіа, робота яких стала особливо помітна під час війни, як один з аспектів демократичних цінностей. Вона додала, що редакції отримують фінансову підтримку від Європейського Союзу у вигляді грантів.
Водночас, пані Посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова зазначила, що в майбутньому грантів буде менше. Тому медіа вже зараз важливо думати про майбутнє, бізнес-моделі та створення зв’язків.
Після ексклюзивної промови Катаріна Матернова відповіла на питання учасників заходу.
Також вона відзначила важливість роботи фактчекерів у протидії дезінформації. На її думку, українські медіа відіграють важливу роль.
“Росія давно веде боротьбу на інформаційному фронті. І саме громадянське суспільство та незалежні медіа відіграють величезну роль у протидії дезінформації. Ми можемо вчитися в українських журналістів, як протистояти фейкам, тому що ви щодня працюєте на передовій цієї боротьби”, – наголосила Катаріна Матернова.
Медіапростір Волині в умовах війни: думки представниці Нацради
Представниця Національної ради з питань телебачення та радіомовлення у Волинській області Лілія Бойко розповіла про медіапростір Волині, що постійно змінюється під впливом технологій, суспільних запитів і, безумовно, умов війни.
Вона розповіла, що на Волині є традиційні та цифрові формати: телебачення, радіо, друковані видання, онлайн-платформи, локальні сайти та соціальні мережі.
За її словами, загальна кількість суб’єктів у сфері медіа, які функціонують на території Волинської області – 88.
“Як і в Україні загалом, локальні медіа Волині відіграють особливу роль. Вони не просто інформують – вони формують інформаційний фундамент довіри в громадах. Саме регіональні редакції першими реагують на події “на землі”, оперативно повідомляють про ситуацію в громадах, рішення місцевої влади, безпекові виклики та соціальні процеси”, – зазначила Лілія Бойко.
Також Лілія Бойко підкреслила, що перед медійниками Волині постають виклики:
- Першим викликом є фінансова стійкість. Адже багато локальних редакцій працюють в умовах обмежених бюджетів, залежності від реклами або грантової підтримки. Це впливає на сталість команд і довгострокове планування.
- Другий виклик – кадровий. Журналістика в регіонах часто стикається з браком фахівців, а також із вигоранням досвідчених журналістів, особливо в умовах війни та інформаційного навантаження.
- Третій виклик – інформаційна безпека. Ми живемо в час, коли дезінформація, маніпуляції та інформаційні атаки стали частиною щоденного середовища. І саме локальні медіа часто стають першою лінією захисту від фейків, перевіряючи інформацію і пояснюючи складні процеси для громад.
- Четвертий виклик – цифрова трансформація. Аудиторія стрімко переходить у соціальні мережі, змінюються формати споживання контенту, і медіа мають постійно адаптуватися, щоб залишатися актуальними
“Попри ці виклики, роль локальних медіа залишається критично важливою. Місцеві медіа не тільки виконують функцію інформування населення. Це – важливий елемент оборони, оскільки вони спростовують дезінформацію та фейки, протидіють паніці, цементують громаду”, – наголосила Лілія Бойко.
Представниця Нацради з питань телебачення та радіомовлення у Волинській області Лілія Бойко наголосила на необхідності державних програм підтримки для медіа.
Безпека та захист журналістів: головне з виступу представниці ІМІ
Регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області Мая Голуб виступила з промовою про свободу слова, захист прав журналістів та нові виклики для медійників у Луцьку.
“Свобода слова – це те, без чого не можуть журналісти працювати в демократичній країні. Без свободи слова справжньої журналістики не буде. Адже там, де зникла свобода слова з’явилася пропаганда та маніпуляції”, – зазначила Мая Голуб.
За її словами, за останні майже 10 років журналісти з Волині стикалися з різними викликами та перешкодами в роботі. Це погрози, спроби зламати акаунти у соцмережах, отримати доступ до електронних скриньок, DDoS-атаки, фізична агресія, цькування в інтернеті, відмови надавати запитувану інформацію, судові позови та навіть підпал авто. Були навіть випадки, коли журналістів не хотіли впускали в церкву. Все перелічене може бути схоже на початок фільму на Netflix, але це реальність.
“Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну значно зменшилась кількість порушень прав журналістів на Волині. Це свідчить про те, що основний ворог зараз – це Росія”, – наголосила Мая Голуб.
Представниця ІМІ повідомила, що від початку 2022 року волинські журналісти неодноразово отримували листи-погрози від росіян на електронні пошти. У листах були “рекомендації” про висвітлення дій країни-агресора і її армії, а також “попередження” про відповідальність за написане. Також до редакцій часто надсилали листи з погрозами про замінування будівлі, де вони працюють.
“Хоча цього року на Волині журналісти офіційно не зверталися до поліції через перешкоджання діяльності, немає відчуття, що так буде й надалі. Зараз для журналістів справжнім викликом є SLAPP-позови та відомови у доступі до публічної інформації. Однак, якщо хтось не відповідає на запити та не надає необхідної інформації – не потрібно мовчати, адже публічні заяви часто сприяють змінам”, – сказала вона.
Представниця ІМІ наголосила, що важливо скаржитися, якщо у наданні публічної інформації відмовили. Наприклад, є успішні приклади, коли журналісти з Центру журналістських розслідувань “Сила правди” зверталися до Уповноваженого з прав людини через порушення права на отримання інформації й після цього отримували відповіді на свої питання.
За словами Маї Голуб, коли журналісти починають ставити гострі та непрості питання, фігуранти розслідувань та критичних публікацій шукають способи, як нашкодити. Абревіатура SLAPP (Strategic Lawsuit Against Public Participation) розшифровується, як “стратегічні позови проти участі громадськості”. Слово slapp перекладається з англійської, як “ляпас”. Такі позови подають до суду, щоб журналісти припинили писати та піднімати важливі теми.
На Волині були випадки, коли позови до суду були на великі суми. Наприклад, судова справа групи компаній “Техноторг” на редакторку сайту “Волинь Online” з вимогою сплатити компаніям 750 тис. грн. моральної шкоди. Судова справа триває майже три роки, а зараз перебуває у Касаційному суді.
“Журналістика – це професія, коли не завжди знаєш, як закінчиться день. Тому треба дбати про фізичну безпеку та в інтернеті. Коли стаються порушення, журналісту часто ще доводиться доводити поліції, що є журналістом. Не завжди винних за перешкоджання роботі журналістам вдається покарати, як це передбачено в законодавстві”, – зауважила Мая Голуб.
Наприклад, п’ять років тому на той час проектний менеджер Підгайцівської сільської ради Георгій Штефанеса накинувся з кулаками на журналістку Людмилу Яворську, яка приїхала в сільраду, щоб отримати коментарі. У 2023 році луцький міськрайонний суд засудив за перешкоджання журналістській діяльності за ст.171. ККУ а також за іншими статтями (за розтрату майна і заволодіння злочинним шляхом та зловживанням службовим становищем) на п’ять з половиною років в’язниці. Ексчиновник подавав апеляцію, але суд лишив вирок чинним першої інстанції. Після цього Штефанеса виїхав з України, а у січні 2024 року його оголосили в розшук.
“Волинь – прикордонний регіон, але до Луцька неодноразово прилітали російські ракети та шахеди. Журналісти попри втому через вибухи професійно виконували свої обов’язки після масованих обстрілів міста. Важливо, що їх фото та інформацію публікували європейські та світові медіа. Журналістка “Район.Луцьк” Ірина Дімітрова вийшовши з укриття після обстрілу 1 квітня зробила новину про те, що внаслідок російської атаки уламком шахеду був пошкоджений балкон квартири у будинку, де вона живе”, – зазначила Мая Голуб.
Представниця ІМІ у Волинській області подякувала пані Послу ЄС в Україні Катаріні Матерновій за роботу та велику допомогу медійникам. Вона закликала підтримувати незалежних журналістів, адже разом можна зробити більше.
Мережа “Районів” та проєкти за підтримки ЄС
Шеф-редакторка мережі гіперлокальних медіа “Rayon.in.ua” Наталія Пахайчук розпочала свою промову з історичного контексту, адже у Луцьку вперше прозувачала ідея об’єднаної Європи ще 600 років тому на з’їзді європейських монархів.
Також Наталія Пахайчук розповіла про роботу мережі “Район.in.ua”, де понад 60 гіперлокальних сайтів у 9 областях України, 13 мільйонів читачів за 2025 рік.
Також Наталія Пахайчук подякувала ЄС за підтримку в критичні моменти. Розповіла про спільний проєкт “Брехунець” з Представництвом ЄС з протидії російській пропаганді. Вона розповіла, що тричі разом з командою проводили міжнародний West Media Forum у Луцьку у партнерстві з Представництвом ЄС і ця подія мала значний вплив на розвиток української регіональної журналістики.
Пахайчук наголосила на важливості підтримки незалежних медіа.
“Ми робимо багато зусиль, щоб голос незалежнених місцевих журналістів був гучним, але усвідомлюємо, що цього недостатньо. Інфраструктура незалежних локальних медіа в Україні крихка, а їй протистоїть велизна російська індустрія брехні. Однак, ніхто із нас не здається і не збирається опускати руки, і стишувати наш голос, хоча це й нелегко. Ми шукаємо партнерів по всьому світу, але найчастіше своє дружнє плече нам підставляє Європейський Союз”, – зазначила Наталія Пахайчук.
Також вона розповіла про депортацію двох журналістів Олексадра Пілюка та Юрія Конкевича з Польщі у 2024 році. Їм заборонили в’їзд до країн Шенгенської зони на 5 років. За її словами, вони уже 2 роки перебувають в судовому процесі з Республікою Польща, і готуються до позову у Європейський суд з прав людини.
Захід організувала команда Делегації Європейського Союзу в Україні.
