ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Людина понад усе: тренінг у Медіабазі Дніпро про те, як розповідати історії полонених

22.11.2024, 13:24

Під час інтерв'ю завжди слід пам'ятати, що за кожною історією стоїть людина: у Медіабазі Дніпро відбувся тренінг журналістки Суспільного Дар’ї Григоренко “Військові у полоні. Як розказувати їхні історії, не порушуючи журналістських стандартів”.

19 листопада в Медіабазі Дніпро медійники вдосконалювали навичку, як етично та професійно висвітлювати історії військовополонених та їхніх родин. 

Журналістка Суспільного Дар’я Григоренко. Фото – Медіабаза Дніпро

Спікеркою тренінгу стала Дар’я Григоренко, журналістка Суспільного, яка понад два роки досліджує цю складну тему, а її досвід побудований на численних інтерв’ю та реальних історіях.

“Одна з головних порад – завжди пам’ятати, що за кожною історією стоїть людина. Спершу дізнайтеся, ким вона була до війни: чим займалася, які мала хобі, які кумедні чи теплі моменти пам’ятає зі свого життя. І тільки потім переходьте до більш серйозних тем”, – розповіла Дар’я.

Учасники тренінгу. Фото – Медіабаза Дніпро

Дар’я поділилася не лише теорією, а й своїм практичним досвідом та дала поради щодо висвітлення історій військовополонених, зокрема як говорити про військовополонених так, щоб не нашкодити ані їм, ані їхнім сім’ям, які запитання краще не ставити, щоб не травмувати людину, як працювати над текстами та перевіряти їх перед публікацією, щоб уникнути небажаних наслідків.

Ключові аспекти, про які потрібно пам'ятати під час інтерв'ю:

  1. Людина понад усе. Військовополонений – це насамперед особистість. Історії про їхнє цивільне життя, дитячі спогади чи мрії створюють емоційний зв’язок із читачами.
  2. Діалог з розумінням. Учасники дізналися, як підтримати героя під час інтерв’ю, дати йому час для адаптації, уникати травмувальних запитань.
  3. Етична відповідальність. Журналісти мають розуміти, що кожне слово може вплинути на долю військовополоненого чи його родини, тому ретельний підхід до матеріалу обов’язковий.
  4. Позитивна динаміка. Інтерв’ю важливо починати й завершувати позитивними темами, щоб залишати людині відчуття підтримки, а не відчаю.

За словами журналістки, не менш важливо підтримувати контакт із героєм після інтерв’ю. Якщо бачите, що людині важко, запропонуйте паузу, переведіть розмову на щось приємне. Інколи краще дати час і повернутися до розмови пізніше.

“Корисний тренінг та обмін досвідом для мене. Отримала практичні поради щодо всіх етапів роботи над матеріалом на чутливу тему: підготовка, запис та погодження перед публікацією. Перегляну й свої методи, щоб покращити роботу”, – поділилася враженнями від тренінгу кореспондентка Поліна Паламарчук

Особливу увагу було приділено статистиці та кількості українських журналістів у російському полоні. За даними Інституту масової інформації, щонайменше 112 журналістів побували в полоні з 2014 року, а 30 досі залишаються ув’язненими.

Учасники тренінгу. Фото – Медіабаза Дніпро

Артем Цегельник, диджитал-спеціаліст Медіабази Дніпро

Liked the article?
Help us be even more cool!