КЖЕ засудила "сенсаційний метод" роботи медіа, які без купюр опублікували відео розстрілу українського воїна

Фото – КЖЕ

Комісія з журналістської етики засудила “сенсаційний метод” роботи медіа, які поширили відео розстрілу російськими військовими українського військовополоненого Олександра Мацієвського “без купюр і без приховування обличчя”. Комісія вважає, що в такий спосіб медіа грубо порушили Кодекс етики українського журналіста.

Про це йдеться в заяві КЖЕ, оприлюдненій 13 березня на сайті комісії. 

Як зазначає комісія, вперше відеозапис з’явився в соціальних мережах, а згодом його поширили медіа, включно з телевізійними каналами та онлайн-медіа. “Випадок шокував українців та викликав значний суспільний резонанс. Чимало користувачів у соціальних мережах зазначали, що перегляд відео завдав їм фізичних і моральних страждань”, – йдеться в заяві. 

КЖЕ наводить пункт 3 Кодексу етики українського журналіста, згідно з яким має бути баланс між суспільною значущістю інформації та приватними інтересами особи: “Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи”.

Комісія зазначає, що в цьому випадку суспільний інтерес становить імовірний факт скоєння російськими військовими воєнного злочину. Водночас КЖЕ наголошує, що медіа мають поважати почуття близьких загиблого, які не мають дізнаватися про смерть рідної людини з новин. 

“Не маючи інформації про те, чи знає родина про смерть бійця, журналісти могли використати лише відео з прихованим обличчям, на якому неможливо було б упізнати конкретну людину. Той факт, що повний відеозапис з’явився раніше в соціальних мережах, не знімає з редакцій відповідальності перевіряти аутентичність відео та дотримуватися інших професійних стандартів, наприклад попереджувати аудиторію про сцену насильства, обмежувати аудиторію перегляду відео 18+ та інше”, – зазначає комісія. 

Ще одним грубим порушенням журналістської етики КЖЕ назвала оприлюднення версій імовірного прізвища військовополоненого до моменту офіційного підтвердження цієї інформації.

“В гонитві за сенсацією журналісти завдали травми кільком родинам зниклих безвісти українських військових. Багато журналістів і редакцій обмежилися розміщенням відео і не зробили спроби дослідити обставини, встановити джерело тощо, – тобто не виконали журналістську роботу. Це виглядає як експлуатація болючої для українців теми заради збільшення переглядів, а не заради встановлення правди і сприяння правосуддю”, – йдеться в заяві. 

КЖЕ нагадує, що у своїх заявах уже привертала увагу до оприлюднення приватних даних осіб, які постраждали від війни, до висвітлення загибелі людей під час війни й до висвітлення тем, пов’язаних з військовополоненими. 

“Комісія з журналістської етики вважає, що грубе втручання в приватну сферу життя і детальне зображення насильства, такого як у випадку з відеофрагментом імовірного розстрілу полоненого, є надмірними та не можуть бути виправдані суспільним інтересом. Комісія засуджує сенсаційний метод роботи журналістів і редакцій та закликає колег поважати приватну інформацію, що стосується військовополонених, відповідально ставитися до висвітлення чутливих тем, які можуть вразити суспільство”,  – йдеться в заяві.

Як повідомляв ІМІ, 12 березня СБУ повідомила, що українським військовим, якого розстріляли після слів “Слава Україні!”, був снайпер 163 батальйону 119 окремої бригади ТрО Чернігівської області Мацієвський Олександр Ігорьович.

6 березня в соцмережах було оприлюднене відео розстрілу беззбройного українського військового після його слів “Слава Україні!”. Де і коли було зняте відео, невідомо. 

У зв'язку з численними порушеннями професійної журналістської етики та стандартів під час поширення інформації про страту українського героя російськими окупантами ІМІ нагадав медіа, як робити матеріали про загиблих військових.