Комітет інформполітики рекомендує Раді заборонити іноземцям володіти цифровими провайдерами

Фото – netfreedom.org.ua

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити в другому читанні та в цілому закон про прозорість власності провайдерів.

Відповідне рішення члени комітету ухвалили на засіданні 30 вересня, повідомляє Укрінформ.

Загалом під час засідання було розглянуто 12 поправок до законопроєкту №2035 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям”. 

За словами голови комітету Олександра Ткаченка, найбільш принциповими з них є дві: стосовно власників провайдера та щодо набуття чинності законом (на сьогодні єдиним таким провайдером в Україні є ТОВ “Зеонбуд”. – Ред.).

“Перша правка стосується питання того, хто з власників може бути, власне, в “Зеонбуді”: чи це можуть бути лише громадяни України, чи будь-хто. Друга правка стосується терміну введення в дію цього закону: є пропозиція, внесена пані Гриб (позафракційна депутатка Вікторія Гриб. – Ред.), ввести в дію цей закон із 2021 року. Але з 2021 року навряд чи можливо, тому що 2021 року закінчується термін дії ліцензії “Зеонбуду”, і цей закон приймається сьогодні, а не для того, щоб проводити новий конкурс через два роки”, – пояснив Ткаченко.

Так, депутат із фракції “Європейська солідарність”, член комітету Микола Княжицький запропонував зняти обмеження, за яким цифровим провайдером можуть володіти лише громадяни України та, відповідно, забороняється володіння ним іноземцям. Парламентарій наголосив, що ця норма суперечитиме статті 88 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, згідно з якою сторони не мають ухвалювати будь-яких нових нормативно-правових актів щодо запровадження дискримінаційних вимог стосовно заснування юридичних осіб.

Однак голова комітету Ткаченко не погодився з такою позицією, мотивуючи це тим, що питання щодо власників провайдера є одним із питань національної інформаційної безпеки.

“Зараз не йдеться про обмеження прав і свобод інших громадян (іноземців. – Ред.), у тому числі й щодо нашої Угоди про асоціацію. У нас є достатньо прикладів того, коли через проблему агресії інформаційної безпеки чи безпеки взагалі ми робили такі винятки. Цей закон належить саме до цієї сфери”, – зазначив Ткаченко.

Він підкреслив, що в разі зняття відповідного обмеження Україна не зможе взагалі контролювати ситуацію. У відповідь на це Княжицький зауважив, що “у нас є багато іноземних інвесторів, прозорість власності яких ми контролюємо, і знаємо, звідки походять ці кошти", натомість, за його словами, є чимало українських компаній, які "фінансуються темними грошима, в тому числі російськими”, прозорість власності яких Україна не контролює.

Урешті комітет відхилив цю поправку. Так само було відхилено пропозицію щодо введення в дію цього законопроєкту з 2021 року.

Як повідомляв ІМІ, 19 вересня Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт  №2035 про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям. 

Законопроєктом пропонується, що кінцевими бенефіціарними власниками провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям можуть бути виключно громадяни України.

Документ насамперед стосується єдиного в Україні провайдера програмної послуги із загальнонаціональним покриттям, яким є ТОВ “Зеонбуд”, у достовірності інформації про власників якого автори законопроєкту сумніваються.