Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту розглянути в першому читанні законопроєкт №  11115 про регулювання в Україні Telegram.

Таке рішення комітет ухвалив на своєму засіданні 25 березня, повідомляє “Детектор медіа”.

Один з авторів законопроєкту Микола Княжицький зазначив, що документ ставить у рівні вимоги мережі передання інформації.

“Небезпека існує у телеграмі, замовлення терористичних актів, торгівля наркотиками, поширення фейків проти української держави тощо. Але не лише в тг. Ми бачимо небезпеку у багатьох країнах тіктоку. Але ми на відміну від тоталітарних країн не хочемо нікого обмежувати”, – сказав він.

Княжицький додав, що якщо його колеги вважатимуть за потрібне, законопроєкт можна буде зробити жорсткішим: “Це перший крок, щоб підштовхнути мережі співпрацювати з українською державою”.

Голова комітету Микита Потураєв повідомив, що документ не має негативних висновків з боку Європейської комісії.

Як повідомляв ІМІ, раніше, 12 березня 2026 року, Верховна Рада зняла з порядку денного цей законопроєкт через відсутність висновку профільного Комітету з питань гуманітарної політики. Сам законопроєкт був зареєстрований ще 25 березня 2024 року групою народних депутатів.

Що пропонує законопроєкт

  • Виокремити провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, як окремих суб’єктів у сфері медіа.
  • Уточнити, що ключовою ознакою таких платформ є наявність сторінок, облікових записів або каналів, через які поширюється масова інформація. Водночас у законопроєкті використовується термінологія, визначена законами України “Про медіа” та “Про авторське право і суміжні права”.
  • Встановити законодавчі вимоги до провайдерів таких платформ. Ці вимоги здебільшого повторюють вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до відео відповідно до Закону України “Про медіа”.
  • Провайдери таких платформ на вимогу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення мають розкривати структуру власності та джерела фінансування. Це потрібно для перевірки про дотримання вимог статті 120 Закону “Про медіа”, яка забороняє діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, що належать або фінансуються резидентами держави-агресора.
  • Пропонує встановити законодавчу презумпцію непрозорості власності. Вона застосовуватиметься, якщо перевірку неможливо провести через відсутність комунікації з провайдером – наприклад, якщо він не має представництва в Україні або не надає запитувані документи та інформацію.
  • У разі непрозорості пропонується заборонити використання цих платформ органами державної влади, місцевого самоврядування, їхніми посадовцями, а також фінансовими установами. Також Кабінет Міністрів має визначити правила користування такими платформами для посадовців і військових.
  • Крім того, законопроєкт передбачає відповідальність провайдерів платформ за правилами, аналогічними до тих, що вже застосовуються для провайдерів платформ спільного доступу до відео.

Що говорять про Telegram в Україні

2024 року тодішній керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що вважає Telegram проблемою для національної безпеки України. У 2025 році він зазначив, що в Україні необхідно впорядкувати роботу Telegram і прирівняти його канали до засобів масової інформації. 

У лютому 2026 року голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомив, що кількість злочинів підлітків проти нацбезпеки України через вербування в Telegram за останні три роки зросла в 43 рази.

У 100% справ, які СБУ розглядає щодо загроз національній безпеці, координація учасників відбувалася в Telegram, повідомив Юрчишин.

23 лютого 2026 року на тлі терактів проти поліцейських, які сталися в Україні, міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко та заступник голови СБУ Іван Рудницький виступили за врегулювання роботи Telegram.