Верховна Рада зняла з порядку денного запланований на 12 березня розгляд законопроєкту № 11115 про регулювання в Україні Telegram. Про це повідомляє LB.ua з посиланням на трансляцію засідання.

Як пише видання, відповідна домовленість була на погоджувальній раді 11 березня. Крім того, є позиція СБУ щодо необхідності ухвалення такого закону, щоб унеможливити вербування ворогом українських громадян через анонімні канали. 

Народна депутатка від “Європейської солідарності” Ірина Геращенко повідомила, що законопроєкт зняли через відсутність висновку профільного Комітету з питань гуманітарної політики.

Геращенко попросила доручити голові комітету Микиті Потураєву (“Слуга народу”) доопрацювати проєкт для розгляду його наступного пленарного тижня.

Як повідомляв ІМІ, у пояснювальній записці автори посилаються на дослідження аналітичної компанії InMind, згідно з яким Telegram є найпопулярнішою платформою для українців з отримання новин. Нею користуються 72% опитаних.

“Очевидно, що платформа, яка використовується 72% українців для отримання інформації, повинна мати регулювання, не менше, ніж інші джерела масової інформації зі значно меншим охопленням”, – зазначають автори проєкту.

Як додатковий аргумент про потребу регуляції – ймовірний зв’язок платформи з Росією.

За словами авторів, мета законопроєкту – створення ефективного законодавства, яке б дозволяло забезпечити реалізацію прав на свободу вираження поглядів і одночасно захищало б національні інтереси України та права користувачів медіасервісів. 

Що пропонує законопроєкт

  • Виокремити провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, як окремих суб’єктів у сфері медіа.
  • Уточнити, що ключовою ознакою таких платформ є наявність сторінок, облікових записів або каналів, через які поширюється масова інформація. Водночас у законопроєкті використовується термінологія, визначена законами України “Про медіа” та “Про авторське право і суміжні права”.
  • Встановити законодавчі вимоги до провайдерів таких платформ. Ці вимоги здебільшого повторюють вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до відео відповідно до Закону України “Про медіа”.
  • Передбачає, що провайдери на вимогу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення мають розкривати структуру власності та джерела фінансування. Це потрібно для перевірки дотримання вимог статті 120 Закону “Про медіа”, яка забороняє діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, що належать або фінансуються резидентами держави-агресора.
  • Оскільки питання власності та фінансування з боку держави-агресора є критичним під час війни, законопроєкт пропонує встановити законодавчу презумпцію непрозорості власності. Вона застосовуватиметься, якщо перевірку неможливо провести через відсутність комунікації з провайдером – наприклад, якщо він не має представництва в Україні або не надає запитувані документи та інформацію.
  • Пропонує доручити Кабінету Міністрів визначити порядок використання таких платформ посадовими особами та військовослужбовцями, якщо провайдер має непрозору структуру власності.
  • Заборонити органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовцям і надавачам фінансових послуг користуватися платформами, провайдери яких мають непрозору структуру власності.
  • Встановлює засади відповідальності провайдерів платформ спільного доступу до інформації за тими самими правилами, які встановлені чинним Законом України “Про медіа” для провайдерів платформ спільного доступу до відео.

Що говорять про Telegram в Україні

25 березня 2024 року у Верховній Раді група нардепів зареєструвала законопроєкт № 11115 “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація” щодо регулювання Telegram в Україні.

2024 року тодішній керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що вважає Telegram проблемою для національної безпеки України. У 2025 році він зазначив, що в Україні необхідно впорядкувати роботу Telegram і прирівняти його канали до засобів масової інформації. 

У лютому 2026 року голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомив, що кількість злочинів підлітків проти нацбезпеки України через вербування в Telegram за останні три роки зросла в 43 рази.

У 100% справ, які СБУ розглядає щодо загроз національній безпеці, координація учасників відбувалася в Telegram, повідомив Юрчишин.

23 лютого 2026 року на тлі терактів проти поліцейських, які сталися в Україні, міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко та заступник голови СБУ Іван Рудницький виступили за врегулювання роботи Telegram.