Комісія з журналістської етики оголосила українській редакції DW дружнє попередження

Фото – cje.org.ua

Комісія з журналістської етики (КЖЕ) оголосила українській редакції DW дружнє попередження за результатами розгляду новини під заголовком “У “ДНР / ЛНР” понад 950 тисяч осіб мають українську “біометрику” від 24 лютого 2020 року (автори Дмитро Губенко, Марія Думанська).

Про це повідомляється на сайті КЖЕ. 

У новині йдеться про кількість паспортів для виїзду за кордон, оформлених громадянам України, що зареєстровані на непідконтрольних українській владі територіях Донецької і Луганської областей, а також в окупованих АР Крим і Севастополі.

Авторка надісланої до КЖЕ скарги Людмила Янкіна вважає, що заголовок не відповідає даним, викладеним у матеріалі, не відбиває реальної ситуації та штучно сприяє розпалюванню ненависті до мешканців тимчасово окупованих територій, які продовжують бути громадянами України. 

КЖЕ електронною поштою в березні та квітні зверталася до української редакції DW щодо пояснень із приводу отриманої скарги. Проте редакція не відповіла на листи.  

Комісія, проаналізувавши оскаржуваний матеріал, зазначає, що матеріал ґрунтується на відповіді Державної міграційної служби України на запит української редакції DW і містить інформацію про кількість паспортів для виїзду за кордон, оформлених і виданих громадянам України, що мали реєстрацію в окремих районах Донецької або Луганської області. 

Зокрема, в новині йдеться, що “станом на середину лютого 2020 року оформлено та видано 950 405 паспортів громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, що мали реєстрацію в окремих районах Донецької або Луганської областей”.

Також у новині йдеться, що “станом на 12 лютого оформлено та видано також 150 466 паспортів для виїзду за кордон громадянам України, що мали реєстрацію в Криму або Севастополі”.

“Повідомляючи таку інформацію, автори посилаються на офіційне джерело, проте з цих даних роблять хибний висновок, винесений у заголовок. Реєстрація постійного місця проживання на окупованій території не тотожна фактичному проживанню на цій території. Внутрішньо переміщені особи, які переїхали з непідконтрольних українській владі територій Донецької та Луганської областей, зберігають попередню реєстрацію в паспорті й указують цю адресу під час отримання адміністративних послуг. У тому числі – послуг з оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон”, – зазначає КЖЕ, додаючи, що заголовок не відповідає змісту відповіді Держміграційної служби. 

Отже, зазначає комісія, автори публікації порушили ст. 8 Кодексу етики українського журналіста – “Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікувати зміст. Необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин”. 

Крім того, КЖЕ звертає увагу, що, посилаючись на відповідь Держміграційної служби, автори публікації наводять кількість отриманих паспортів, проте не зазначають точного періоду, за який таку кількість документів оформили громадяни, зареєстровані на окупованій території Донецької і Луганської областей. 

Автори публікації не дають порівняння з аналогічним попереднім періодом чи порівняння з кількістю паспортів, виданих громадянам, зареєстрованим в інших адміністративно-територіальних одиницях України за такий самий період, зокрема в перерахунку на 100 тисяч населення. Статистичні дані без належного контексту залишають широке поле для інтерпретацій, які не завжди відповідають наявній ситуації. 

Із тексту публікації, зазначає КЖЕ, також незрозуміло, чому автори зосереджують увагу на окремій категорії громадян України. Бекграунд наприкінці новини не містить інформації щодо особливостей отримання паспортів для виїзду за кордон для мешканців окупованих територій.  

“Твердження про те, що “за останній рік їх (паспорти. – КЖЕ) також отримали понад 16 тисяч мешканців окупованого Криму”, є неточним, оскільки Державна міграційна служба використовує в документах лише адресу реєстрації постійного місця проживання, а не фактичну адресу. Тому встановити, яка кількість кримчан із біометричними паспортами насправді мешкає на території півострова, а яка є внутрішньо переміщеними особами, зі статистики ДМС неможливо”, – зазначає Комісія з журналістської етики. 

Отже, публікація не відповідає критеріям повноти й точності подання інформації, що є порушенням ст. 6 Кодексу етики українського журналіста – “Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста”. 

Також КЖЕ зазначає, що новина не містить критики конкретних осіб, тому не потребує додавання думки іншої сторони чи незалежного експерта. Проте комісія звертає увагу, що новина, де містяться неповні й неточні дані, може підкріплювати негативні стереотипи стосовно мешканців окупованих територій і в кінцевому підсумку сприяти дискримінації цих громадян. 

Водночас комісія не встановила порушення норм ст. 12 і 19 Кодексу етики українського журналіста, оскільки не підтверджено, що журналісти свідомо порушили кодекс чи відмовилися виправити помилку після звернення читачки. 

“Комісія з журналістської етики підкреслює необхідність відповідального висвітлення з боку медіа чутливих для суспільства питань. У тому числі – шляхом збалансованого подання не лише офіційної точки зору з певної теми, а й точки зору самих мешканців окупованих територій чи внутрішньо переміщених осіб. Виокремлення окремої категорії громадян України за принципом реєстрації місця проживання повинне бути виправдане, а не використовуватися для зайвого сенсаціоналізму”, – йдеться в повідомленні. 

Під час використання статистичних даних, зокрема отриманих з офіційних джерел, КЖЕ радить журналістам вдаватися до порівняння показників за різні періоди або в різних регіонах, щоб надати аудиторії цілісну об’єктивну картину.

“У сучасному інформаційному просторі заголовок матеріалу набуває вирішального значення: значна кількість відвідувачів сайту чи користувачів соціальних мереж прочитає тільки заголовок, не відкриваючи новину. Наповнюючи інформаційну стрічку сайту, редакції повинні добирати заголовки, які максимально точно відбивають та не спотворюють зміст новин”, – йдеться у висновку КЖЕ.