Історично низька кількість журналістів загинула у світі – звіт за 2019 рік від RSF

Reporters sans frontières

49 журналістів вбито у світі за цей рік, 389 журналістів перебувають за ґратами та 57 стали заручниками – такі дані оприлюднила 16 грудня правозахисна організація "Репортери без кордонів" (RSF). Навіть якщо журналістика, як і раніше, залишається небезпечною професією, така кількість убивств журналістів за рік найнижча за останні 16 років, зазначають у звіті RSF за 2019 рік.

Із 2003 року не було такої цифри, це на 44% менше порівняно з минулим роком. Упродовж останніх двох десятиліть RSF налічили в середньому 80 убитих журналістів. Це пояснюється меншою кількістю журналістів, убитих під час збройних конфліктів. Висвітлення конфліктів у Сирії, Ємені, Афганістані забрало вдвічі менше життів: 17 журналістів загинуло в цих трьох країнах за 2019 рік (34 – минулого року).

Проте ця тенденція не скасовує іншої, що виявляється досить персистентною: щороку значна кількість журналістів втрачає життя в країнах, де панує, так би мовити, "мир". Так, у Мексиці з початку 2019 року було вбито 10 журналістів. Усього в Латинській Америці загинуло 14 наших колег, що робить із цього континенту таку саму зону небезпеки для преси, як Близький Схід, де не вщухають братовбивчі конфлікти. Наразі пропорційно більше журналістів гинуть у країнах, де панує мир (59%), ніж у зонах військових дій. RSF зазначають, що умисних убивств журналістів стало більше на 2%.

Серед інших загиблих RSF згадують Вадима Комарова, українського журналіста з Черкас, відомого своїми розслідуваннями корупції на місцевому рівні, який неодноразово зазнавав замахів на життя і помер від травм улітку 2019 року, через два місяці після нападу на себе в травні. Незважаючи на відкриття справи, його вбивці досі уникають покарання.

"Для журналістів кордон між країнами в стані війни та миру наразі зникає, – висловлює свою стурбованість генсек RSF Крістоф Делуар. – Якщо можна радіти від нечуваного зменшення вбитих журналістів у зонах конфлікту, то паралельно ми констатуємо, що дедалі більше й більше журналістів умисно вбивають через їхню роботу в демократичних країнах, що створює справжній виклик для цих демократичних країн, звідки походять ці журналісти".

Інший феномен, що спричиняє стурбованість, – дедалі більше журналістів у світі затримують безпідставно. Упродовж 2019 року 398 журналістів у світі потрапили за ґрати через виконання своїх професійних обов’язків, тобто на 12% більше, ніж минулого року. Майже половина з цих ув’язнених журналістів перебувають у Китаї, Єгипті та Саудівській Аравії.

Один Китай, який посилив репресії проти уйгурської меншини, налічує за ґратами третину всіх ув’язнених журналістів. За 70 років у владі компартія Китаю зробила з країни найбільшу в'язницю для журналістів у світі. До того ж Пекін переступив ще один поріг цинізму, випустивши цього року Білу книгу, в якій країна подається як справжня демократія. Проте за рік Китай подвоїв кількість ув’язнених журналістів: нині їх – 120.

Щодо журналістів, яких тримають у полоні, – це, як і минулого року, журналісти в чотирьох країнах: Сирія, Ємен, Ірак і Україна. RSF пишуть, що Станіслав Асєєв, відомий під псевдонімом Станіслав Васін, був засуджений владою самопроголошеної республіки в Донецьку до 15 років колонії. Жоден з іноземних оглядачів не зміг отримати доступу до заручника або бути присутнім на процесі, де його визнали винним у шпигунстві, створенні екстремістської мережі та закликах до порушення територіальної цілісності. Колеги та друзі Асєєва сподіваються на його найближче звільнення під час обміну полоненими між українською владою та самопроголошеною республікою.