ГПУ через суд отримала доступ до внутрішніх документів редакції "Нового времени"
4 лютого суддя Печерського райсуду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції “Нового времени” і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання його журналіст Іван Верстюк. Про це повідомляється на сайті “Нового времени”.
Відповідну судову постанову 13 лютого редакції офіційно вручив слідчий ГПУ. Якщо НВ не надасть запитуваної слідчими інформації, на видання чекає обшук.
Як пише "Новое время", Іван Верстюк – автор цілої низки резонансних розслідувань, зокрема про корупцію в оборонних закупівлях.
Розслідування Генпрокуратури, в межах якого суд виніс своє рішення, стосується його статті “Діамантова дочка” від 17 серпня 2016 року. У матеріалі йшлося про навчання дочки екс-заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця у Великобританії. Зокрема, що Корнієць, маючи зарплату 200 тис. грн на рік, заплатив понад 120 тис. фунтів стерлінгів за навчання дочки в британських школах.
Генпрокуратура розцінила публікацію цих даних як розголошення таємниці слідства і в червні 2017 року вже допитувала Верстюка.
Видання зауважує, що під час написання цього матеріалу спиралося на дані розслідування, проведеного Британським кримінальним агентством. Корнієць є одним із двох так званих “діамантових прокурорів” – високопоставлених співробітників прокуратури, затриманих у липні 2015 року на великому хабарі. Його звільнили, але саму справу про корупцію Корнійця досі розглядає столичний Голосіївський райсуд, пише видання.
Редакція "Нового времени" розцінює таке рішення суду як порушення свободи слова та права журналістів на захист джерел інформації.
“Рішення Печерського райсуду, що дає Генпрокуратурі необмежений доступ до редакційних матеріалів, порушує, за оцінкою НВ, не тільки свободу слова, але і право журналістів на захист джерел інформації. Про цей випадок уже проінформовано ОБСЄ і низку народних депутатів Верховної Ради”, – зазначає редакція.
Видання повідомляє, що залишає за собою право звернутися зі скаргою на дії ГПУ і Печерського райсуду в Європейський суд з прав людини.
Також редакція НВ нагадала, що вже не вперше “стикається з надмірною увагою до своєї роботи з боку відомства Юрія Луценка”. Зокрема, Печерський райсуд надав у серпні 2018 року Генпрокуратурі доступ до дзвінків з мобільного, листування і даних про місцеперебування журналістки-розслідувачки Христини Бердинських.
26 вересня 2018 року Апеляційний суд частково задовольнив скаргу Бердинских на це рішення і повернув її справу до Печерського суду. Там вона потрапила до того ж самого судді Карабаня, який, починаючи з 12 листопада, тричі переносив її розгляд. Наступну спробу призначено на 6 травня.
Як повідомляв ІМІ, 27 серпня 2018 року Печерський районний суд Києва дозволив Генеральній прокуратурі доступ до дзвінків та смс-повідомлень журналістки та головного редактора програми розслідувань “Схеми” Наталії Седлецької у справі про можливе розголошення державної таємниці і даних досудового розслідування директором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артемом Ситником.
5 вересня 2018 року журналістка “Нового времени” Христина Бердинських повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.
26 вересня Апеляційний суд Києва скерував на повторний розгляд у суд першої інстанції клопотання Генеральної прокуратури про доступ до даних із телефону журналістки видання “Новое время” Христини Бердинських. Проте суд з 12 листопада тричі переносив її розгляд. Востаннє судове засідання мало відбутися 14 лютого 2019 року, але було відкладене на невизначений термін.
Help us be even more cool!