Головред “Кременчуцької газети” повідомив про цькування в соцмережах

Фото – фейсбук Олега Булашева

Головний редактор видання “Кременчуцька газета” (Полтавська область) Олег Булашев заявив про цькування в соцмережах. Про це він повідомив представниці ІМІ в Полтавській області.

Журналіст переконаний, що цькування в соцмережах відбувається через його професійну діяльність, та нарікає, що ситуація зайшла занадто далеко: від кібербулінгу страждають його рідні та друзі. 

“Якщо вас поливають брудом, значить, причиною цього є ваша прямолінійність. У цьому я тепер просто впевнений. Це мої опоненти поливають мене брудом. А серед опонентів ті, про кого ми пишемо правду. Кого ми викриваємо в корупції, хто порушує закони, а ми про це інформуємо та пишемо заяви до поліції. Серед тих, кого підозрюю, – представники міської влади Кременчука, і видання “Автограф” і іменований багатьма сайт “Бред тудей” уже не раз займалися подібним, але не переходячи на родичів та друзів. А також начальник батальйону патрульної поліції Кременчука Олександр Борзенко, про діяння якого я розповідав на парламентських слуханнях у Верховній Раді України”, – розповів Булашев. 

Видання, яке очолює Олег Булашев, не раз писало про те, що Олександр Борзенко нібито каже неправду про свою роботу, а також публікувало матеріали щодо незадоволення роботою патрульної поліції в Кременчуці, яку очолює Борзенко. Ще одна із причин конфліктної ситуації – керівник батальйону патрульної поліції міста Борзенко силоміць вивів оператора кременчуцького телеканалу “Візит” Руслана Сивокоза із зали засідань.

Журналіст додав: він розуміє, що опоненти готові пустити в хід усе – і казки, і фейки, лише щоб “втопити” його в брехні. 

“Але коли мене одного поливали брудом – я сміявся. Бо все, що не некролог, то реклама. Але цього разу вони зачепили і мого кума, а в нього діти також читають соцмережі. Також зачепили брата, в якого є сім’я, діти, і друга, директора одного з підприємств”, – сказав журналіст. 

У зв’язку з цим він звернувся до поліції із заявою про кібербулінг: "Тому я звернувся до поліції та прошу провести розслідування".

Юрист ІМІ Алі Сафаров, коментуючи ситуацію та надані журналістом скріни із соцмереж, зауважив, що кібербулінг не зазначений у кримінальному законодавстві і за загальним правилом такі дії передбачають цивільно-правову відповідальність у вигляді відшкодування завданого морального збитку.

Водночас він пропонує журналістові подати ще заяву до поліції про кримінальний злочин, який передбачено частиною другою статті 171 ККУ, і вимагати витягу з ЄРДР і надання статусу потерпілого. 

Юрист звернув увагу, що частина друга статті 171 Кримінального кодексу України передбачає: “Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю –

караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років”.

“Законодавець не визначає, в якій саме формі має бути вплив, головне, щоб цей вплив мав на меті перешкодити діяльності журналіста. Причому варто пам'ятати, що, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, заява про злочин має бути зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань протягом 24 годин. При цьому заборонено робити кваліфікацію злочину, перевіряти відповідність фактів тощо”, – сказав Алі Сафаров. 

Як повідомляв ІМІ, 21 липня в Кременчуці Полтавської області на виборчих дільницях були присутні громадяни із журналістськими посвідченнями позаштатних кореспондентів газети “Автограф” та комунальної “Кременчуцької міської телерадіокомпанії”. Водночас вони називали себе спостерігачами.