Для забезпечення свободи слова в Україні та євроінтеграції потрібно вносити зміни не лише до медійного законодавства: важливо також переглядати Кримінально-процесуальний і Кримінальний кодекси. Про це заявив медіаюрист Інституту масової інформації (ІМІ) Володимир Зеленчук під час панельної дискусії “Зміни до медійного законодавства на шляху до ЄС”, яка відбулася 9 жовтня в межах Донбас медіафоруму.
“Ми розуміємо, що сфера свободи слова стосується не лише медійного законодавства. EMFA (European Media Freedom Act, Європейський акт про свободу медіа), наприклад, також поширює свою дію на кримінальне законодавство. Як-от у четвертій статті акта, де деталізується порядок доступу правоохоронних органів до інформації, що є журналістською таємницею”, – зазначив Володимир Зеленчук.
Він також згадав, що український Кримінально-процесуальний кодекс не є настільки актуальним, щоб передбачати різні методи, якими правоохоронні органи можуть втручатися в діяльність журналістів. Так, розміщення шпигунського програмного забезпечення не визначене в Кримінально-процесуальному кодексі. Така методика, за допомогою якої правоохоронні органи можуть здійснювати втручання в журналістську діяльність, не визначена і не підпадає під дію Кримінально-процесуального кодексу, наголосив юрист.
За його словами, іншою проблемою є тлумачення журналістики й журналістів в EMFA.
“Воно [тлумачення] є дещо ширшим, ніж те, яке пропонує Кримінальний кодекс. Насправді таємниця журналістських джерел поширюється не лише на самих журналістів, а також на осіб, які з ними пов’язані, виконують певні роботи для медіа загалом. EMFA пропонує це широке тлумачення журналістів”, – сказав він.
Натомість в українському Кримінально-процесуальному кодексі під визначення журналіста підпадають лише певні особи, які мають посвідчення і редакційне завдання. За словами Зеленчука, щоб це виправити, необхідно ухвалювати спеціальні закони про зміни до кримінально-процесуального законодавства.
“Такі факти дійсно мають значення. Ми продовжуємо надалі якомога більше надавати підтримку ініціаторам різних законопроєктів з питань адвокації, зокрема щодо висвітлення проблем законодавства. А також самі продовжуємо фіксувати порушення свободи слова в Україні”, – додав він.
Нагадаємо, 2025 року Національне агентство кваліфікацій України оновило професійний стандарт “Журналіст” у Реєстрі кваліфікацій. До переліку групи професій, які належать до стандарту, з ініціативи Інституту масової інформації вперше додали фотокореспондентів і операторів. До цього вони неодноразово стикалися з дискримінацією і непорозуміннями під час професійної діяльності, зокрема з боку правоохоронних органів.
Починаючи з 1998 року Інститут масової інформації фіксує випадки порушення свободи слова в Україні. Зараз цей моніторинг, під назвою “Барометр свободи слова”, щомісяця публікується онлайн. На основі даних моніторингу ІМІ щорічно оцінює рівень свободи слова в Україні й готує відповідні рекомендації для державних органів, міжнародних організацій, інституцій громадянського суспільства.