Верховна Рада поступово повертає відкритість – “не завжди охоче, але достатньо помітно”. Про це повідомляє Рух ЧЕСНО.

Відновлення профілів нардепів 

Зокрема, вдалося відновити профілі нардепів на сайті Верховної Ради. Зробили це 22 серпня 2023 року. Окрім профілів чинних депутатів ІХ скликання, парламент повернув публічний доступ і до інформації про нардепів попередніх скликань. 

Крім того, на сайті парламенту відновили публікацію даних про роботу нардепів: результати голосувань, інформацію про виступи та депутатські запити, картки законопроєктів, поправки тощо. 

 Відновлення е-декларування

Також 2023 року відновили систему електронного декларування (е-декларування), що є ключовим антикорупційним запобіжником. Її зупинка у 2022 році була однією з найбільших втрат для прозорості влади. 

Звіти політичних партій

Пандемія, а згодом воєнний стан зупинили обов’язок політичних партій звітувати про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру. Та вже 2023 року партії повернулися до подання регулярних фінансових звітів. 

Трансляції

Трансляції комітетів відновилися лише частково, але навіть такий обсяг відкритості дозволяє стежити за ключовими дискусіями, бачити, які депутати активно працюють, а хто приходить “для галочки”, зазначають у ЧЕСНО.

Повернення до парламентського календаря

Також Рада повернулася до парламентського календаря. З початку 2024 року Рада фактично повернула чіткий календар пленарних тижнів, комітетських засідань і роботи з виборцями. Це робить діяльність парламенту прогнозованою, а отже – доступнішою та відкритішою.

Відновлення “години запитань до уряду”

З початку 2024 року в парламенті відновили “годину запитань до уряду”, а з 2025 року вона повернулась уже на регулярній основі.

“Попри прогрес у відкритості, доступ до парламенту для медіа й досі залишається обмеженим. У 2024 році журналістам частково повернули можливість працювати в будівлі Верховної Ради, однак їхній доступ фактично зведено до пресцентру. Дорога до кулуарів і ложі преси досі закрита, а це саме ті місця, де журналісти традиційно отримували оперативну інформацію, ставили питання депутатам і могли спостерігати за “живою” політичною роботою”, – зауважують у Русі ЧЕСНО.

Також у русі зазначили, що понад три місяці відкритих онлайн-трансляцій продемонстрували: жодних “катастрофічних наслідків”, якими лякали критики, так і не сталося. 

“Навпаки – практика показала, що відкритість не є слабкою ланкою під час воєнного стану. Це одна з наших реальних переваг, яка не повинна стримувати чи обмежувати роботу парламенту”, – додали аналітики руху.

Окремою проблемою залишається закритість Погоджувальної ради. Там визначають порядок денний і пріоритетність законопроєктів. 

“Навіть якщо зважати на безпекові фактори та специфіку воєнного часу, ігнорувати її відкритість неприйнятно. А надто коли є успішна практика відновлення прямих трансляцій засідань ВРУ. Суспільство не повинно дізнаватися про рішення Погоджувальної ради з телеграм-каналів окремих депутатів або з пізніх “зливів”, – додали в русі.

Як повідомляв ІМІ, 4 вересня 2025 року Верховна Рада проголосувала за відновлення прямих трансляції засідань парламенту.