Більшість американських журналістів відчуває розчарування в професії, показало опитування 695 медійників. Про це повідомляє Nieman Lab з посиланням на дослідження доцентки журналістики в університеті імені братів Маріст у штаті Нью-Йорк Алексіс Гаскелл.
Дослідниця опитала 695 журналістів про їхнє ставлення до роботи, очікування від професії та відчуття власної мети. У середньому респонденти виявилися радше розчарованими, ніж задоволеними.
Дослідники наголошують, що розчарування не варто ототожнювати з вигоранням. Вигорання пов’язане передусім з виснаженням через обсяг роботи, тоді як розчарування виникає через глибшу невідповідність між очікуваннями від професії та реальним досвідом.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Найбільше розчарування стосувалося журналістики загалом. Журналісти, які відчували його сильніше, частіше низько оцінювали здатність преси виконувати п’ять із шести суспільних функцій у демократичному суспільстві: інформувати, аналізувати, створювати простір для публічних дискусій, розвивати соціальну емпатію та спонукати аудиторію до дій.
Найчастіше розчаровані журналісти сумнівалися, що преса допомагає людям розуміти складні питання та створює досить простору для публічного обговорення.
Водночас розслідувальна журналістика стала винятком: щодо її ефективності респонденти не демонстрували такого самого рівня розчарування.
Гаскелл припускає, що це може бути пов’язано з особливим статусом розслідувань у професійній культурі. Така робота вважається престижною, часто приносить професійне визнання та пов’язується з індивідуальними досягненнями. Інші функції журналістики більше стосуються служіння аудиторії та суспільству.
За словами дослідників, розчарування журналістів необов’язково означає невдоволення власною роботою. Радше вони сумніваються в тому, наскільки журналістика як професія виконує суспільну функцію, заради якої багато хто й обирає цю кар’єру.
“Коли журналісти стикаються з низькими зарплатами, звільненнями, скороченнями й іншими формами тиску, наслідки можуть зачепити не лише їхні власні карʼєри. Вони можуть втратити віру не лише у власну роботу, а й у здатність журналістики виконувати громадську роль, яка й привабила їх під час вибору фаху”, – зазначають автори.
