Двадцять п’ять українських медіафахівців та фахівчинь, журналістів/ок та медіаменеджерів/ок удосконалили розуміння інструментів захисту себе та своїх редакцій від найактуальніших загроз під час війни на поглибленому п’ятиденному тренінгу. Про це повідомляє Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Захід, що проходив із 21 до 25 квітня 2026 року, був організований ОБСЄ в співпраці з Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова, Ситуаційним центром забезпечення кібербезпеки Служби безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.
Тренінг “Фізична та цифрова безпека журналістів під час війни” надав огляд ризиків, з якими стикаються медіапрацівники, та запропонував шляхи їхньої мінімізації завдяки співпраці між журналістами та безпековими структурами.
“Незалежна журналістика не суперечить безпеці. Вона є її частиною. Без достовірної інформації суспільства стають більш вразливими, а не навпаки. Зберігати точність, незалежність та відповідальність під тиском непросто. Але саме це надає журналістиці її цінність”, – сказав представник ОБСЄ з питань свободи медіа Посол Ян Браату у зверненні до учасників.
Під час заходу розглядалися питання:
- захисту персональних пристроїв від зламу;
- перестороги щодо використання штучного інтелекту;
- захисту цифрових ресурсів від нападів;
- інформування про мінну небезпеку;
- надання першої медичної допомоги;
- безпеки в ситуаціях захоплення заручників та в надзвичайних ситуаціях.
Як зазначили в ОБСЄ, це допомогло журналістам з великим досвідом роботи на передовій оновити знання та дало рекомендації для редакторів та медіаменеджерів, які відповідають за безпеку персоналу, що працює в складних умовах.
“Ми бачимо, що якщо раніше надпис “преса” хоч від чогось рятував, то нині, особливо останніми роками, такий надпис на машині – це неначе додатковий аргумент для атаки. Ми розуміємо, що не всіх ми можемо забезпечити на даний момент захистом від дронів, тому наше завдання – зробити так, що атакувати медійників було б найскладніше. Але для цього потрібна співпраця всіх інституцій – як громадянського суспільства, так і держави”, – сказав Ярослав Юрчишин, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова.
“Фізичні загрози журналістам або питання цифрової безпеки є дуже актуальними під час війни. Але після її закінчення, після завершення реальних боїв, на полі бою, робота журналістів все ще буде небезпечною. Оскільки країна готуватиметься до виборів, розбудови демократії, працівники медіа можуть знову стати мішенню для нападів, тому я сподіваюся, що знання, які ви отримаєте сьогодні, допоможуть вам бути безпечнішими зараз, а також будуть актуальними в майбутньому”, – сказав посол Петр Мареш, спеціальний представник головування ОБСЄ – координатор проєктів в Україні.
У коментарі журналістці Інституту масової інформації Валенитні Троян директорка 5 каналу Ірина Герасимова, яка також долучилася до навчання, зазначила, що цей тренінг – максимальна суміш усіх необхідних навичок медійнику, який живе і працює в країні війни.
“Якби такі навчання проводилися в перші роки російської агресії, 2014–2015 рік, летальних випадків з журналістами за 12 років війни могло б бути менше. Мені, як воєнкорці, реально бракувало навичок роботи в зоні бойових дій: від уміння надати домедичну допомогу до поводження в потенційно замінованих місцях.
Втішена, що на семінарі ми отримали ці знання. І не лише практичні, а й електронні презентації, завдяки яким я зможу передати всю інформацію своїй редакції. Неоціненними також є контакти з правоохоронними відмовствами, отримані в період навчання”, – зазначила Ірина Герасимова.
Вона наголосила, що правильна комунікація медіа і людей, які відповідають за безпеку на місці подій, без перебільшення може врятувати життя.
