Батурин упевнений, що його викрали через журналістську діяльність і громадянську позицію

Фото - фейсбук Ольги Перепелиці

Каховський журналіст Олег Батурин впевнений, що його викрали, тримали в полоні вісім діб через журналістську діяльність і чітку громадянську позицію. Про це він розповів Суспільному.

“Мені здалося, що мене затримали за вказівкою моїх місцевих недоброзичливців. Необов'язково з Каховки, тобто місцевих з мого регіону. Це було абсолютно чітке відчуття, саме тому я потрапив під їхнє пильне око. Звісно, вони знали про те, що я журналіст, звісно, вони говорили про те, що мене беруть як журналіста, типу дописався. А вже коли нас привезли в Херсон, мені здалося, що там у них більш центральний орган прийняття рішень, то там змінився характер допитів, і, власне, від херсонських тих людей (орків) залежала подальша доля моя й інших затриманих”, – розповів Олег.

На другий день полону після допиту один з російських військових сказав Олегу, що шукатимуть машину, щоб відвезти його додому. Він цьому не повірив. Тільки 20 березня його і ще двох затриманих відвезли до Каховки й Нової Каховки.

“Я сьогодні не міг заснути. Намагався, але не зміг. Десь під ранок заснув хвилин на 15. Емоції зашкалювали. Я емоційно виснажений”, – сказав Олег Батурин.

Також він розповів про перебування в полоні. Його викрали російські військові 12 березня близько 17-ї години в Каховці в районі автостанції.

“Хто накинувся, які претензії, які до мене були зауваження чи вимоги, ніхто нічого не озвучував. Нагадувало так, що мета була залякати, зламати. Найважче було в першу добу, бо мені відкрито погрожували, і… там різне було. І в неділю, на другий день, у мене було чітке відчуття, коли нас виводили й кудись везли, що все, мабуть, повезли кудись у поле, де вб'ють, закопають і все… Чесно, таке було відчуття. Але коли я зрозумів, що щось надто довго їдемо, то я зрозумів, що повезли далі, ніж просто поле. Спочатку думав, що в бік півострова повезли. Нас привезли в якесь приміщення. Пам'ятаю, коли нас виводили, то на подвір'ї була величезна кількість військових. Так відчувалося по характеру звуків”, – розповів Олег Батурин.

За його словами, він усе сприймав на слух і на рівні відчуттів. Російські військові, які його допитували, приховували свої обличчя або ж не дозволяли йому піднімати голову.

“Там були якісь дивні вибухи, купа військових, явно купа військової техніки, якісь крики, я думав, що, може, то військовий полігон їхній, може база якась. Мене і кількох інших почали допитували там. Згодом я зрозумів і потім перепитав, з'ясувалося, що в неділю нас привезли в будівлю Херсонської обласної адміністрації, під стінами якої в той час відбувався мітинг. Це була минула неділя, 13 березня”, – розповів Олег.

Після допитів у захопленому приміщенні облдержадміністрації журналіста перевезли до якогось ізолятора. Разом з ним, за відчуттями, було ще четверо. Тримали в камерах по одному. Протягом тижня туди доставляли ще викрадених людей і було відчуття, говорить Олег, що ізолятор повен. На звільнення не сподівався.

“У мене не було таких відчуттів, що була якась робота щодо мого звільнення. Чесно. Можливо, це вплинуло, але в мене таких відчуттів точно не було. Більше того, коли я повернувся додому, я дізнався, що тут мої рідні правдами й неправдами вийшли на людей з боку російської сторони. Навіть привозили їм невеличку передачу для мене, в якій були такі критично важливі для мене речі, щоб я міг бути здоровим, і деякі змінні речі. Їх запевнили, що ці речі мені будуть передані, але, звісно, ніхто і нічого мені не передав. І, власне, на той момент, коли мої рідні передавали мені ці речі в Новій Каховці, то я вже кілька днів був у Херсоні. За моїми відчуттями, координація між людьми, в колі яких я опинився в Херсоні й у Новій Каховці, була слабкою”, – розповів Олег Батурин.

Як повідомляв ІМІ, 12 березня в Каховці (Херсонська область) зник місцевий журналіст Олег Батурин. 20 березня його відпустили.

Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за фактом імовірного викрадення російськими окупантами журналіста Олега Батурина на Херсонщині. Кримінальне провадження розпочато за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).